Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

знову ненагуглюване, а тому передруковане з діаспорянської збірочки

Микола Руденко - "Сон викрадену істину"

Я так ішов, що збив до крови ноги,
Я за собою спалював мости.
Нових надій, нових думок пологи
Могла прийняти лиш єдина ти.

Минали дні, минали довгі ночі.
Гнітила душу неба темна хлань.
Приходили до мене поторочі,
А ти жила по той бік всіх чекань.

Питав у долі: хто ж ти є для мене —
Кохання, Віра, Істина чи Зло?
Хтто вкрав тебе?..
А серце б'є шалене:
Знайти, звільнити, що б там не було!

Карався, марив, пік себе залізом.
Та якось ти привиділась мені
Над сонцем, що сідало поза лісом,
В зорі вечірній, у її горні.

Collapse )

Ти не ридала, не стогнала глухо, —
Лиш зойк горів у глибині очей:
— Звільни мене від неживого духу,
Яким висушує мене Кащей.

Collapse )

Розверзлась брама. І померла казка.
Я падаю в безодню з висоти.
— Ви на прийом?.. Перепустку, будь ласка.
Вони приймають рівно з десяти.

Вони приймають?.. О, лихе порідя!
Він хто у цьому пеклі — зам чи зав?..
...Кащей погладив пишне підборіддя,
Мені рукою в крісло показав.

КАЩЕЙ:
Сідайте, прошу. Будемо відверті.
На зайву чемність не марнуймо слів.
Оце той меч, що для моєї смерти
Кували ви на шість моїх голів?

Я:
Оце той меч! І тут твоя могила.
І не зализуй лисину свою.
Я знаю: ти — дракон, пекельна сила.
Тебе я мушу знищити в бою.

КАЩЕЙ:
Наївні спроби! Скільки вас, крикливих,
З часів Єгипту вірило отак,
Що я лиш полум'я з голів лякливих
У ваші груди кидати мастак.

Чого ти, власне, хочеш, чоловіче?
Навіщо стільки галасу й огуд?..

Я:
Покликати на всенароне віче
Тебе, щоб звершився останній суд.

КАЩЕЙ:

Останній?.. Ха! Ще тих останніх буде,
Як зір на небі. Я — жива Пітьма.
Я той, без кого зледащіють люди.
Я — Зло, без котрого Добра нема.

Я:
Ти бачиш світ застиглим та незмінним.
Ну що ж, Пітьма не знає каяття.
Ти Істину змертвив диханням тлінним.
А я прийшов, щоб дати їй життя.
Тут пахнуть кров'ю стіни і долівка.
До зброї! Позмагаймось у бою.

КАЩЕЙ:
Ба, Істина — це вишколена дівка.
Бери її!.. Без бою віддаю.

Collapse )


1970

і, бонусом, кліп КОлдплеїв на київські вулиці та табуретки

(накладено Скрябіна)

Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

Рептилоїдна дічь Лободи, київський кліп Coldplay. Одночасування

Цілісний фрагмент альбому Скрябіна на сучасні кліпи (три з четвертиною), укінці - доволі рептилоїдний кліп Лободи.

Collapse )

перезняв одну знахідку 2018-ого року, про те як хлопці-контактери цуплять дерев'яного ідола з музею, а на них накидуються АННУНАХИ, допоки усі разом не починають співати й танцювати, тим самим зловивши гармонічну хвилю з опудалами.


Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

з ненагуглюваних поезій Миколи Руденка. Перенесено сюди

Друк діаспорянської збірочки

руденко - геракл і прометей

Цей давній міт у викладі новім
Ви нині не почуєте ніде.
Отож я так його переповім,
Як Бог мені на душу покладе.

Collapse )

Ще один відсутній в електронці, присутній в збірці, передрук:
микола руденко - на розкопках

Ген риють землю і знаходять зруби
Та сірі крихти давньої золи.
І мимоволі ворухнуться губи:
- Ці стіни наші пращури звели.

Чому ж вони в землі? Якої сили
Над цим житлом потоп колись пройшов?
ЧИ людси стільки глини наносили,
Зчищаючи її із підошов?..
Collapse )


микола руденко - суд совісті

І
Приходь, старий, і ставши знов
Замурзаним дитям
Пізнай біду, пізнай любов
І все, що звуть життям.
Collapse )
25. І. 74.

микола руденко - КОЛІР БРЕХНІ
1
Брехня рибалки — це поеми
Чи казки течія легка.
Ми забуваємо, хто ми, де ми —
Є тільки небо і ріка.

Спочинком серце колисати —
Єдина в казочки мета:
Гачок хапає сом вусатий
І доростає до кита.

Стрибай із висоти стрімкої,
Веслом його, звірюку, бий...
Я знаю: у брехні такої
Є добрий колір — голубий.
Collapse )
Петро Григоренко: МИКОЛА РУДЕНКО -ПОЕТ, ФІЛОСОФ, БОРЕЦЬ (вступне слово до самвидавної збірки поезій)
Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

This is TOLOKA! Антологія трейлерів українського кіно на закордонну музичку

89438359_2778824115504565_1148972522696343552_n.jpg

Антологія трейлерів українського кіно на музику Кінг Крімсон, Лани Дел Рей, закордонні саундтреки
одночасовий наклад

Collapse )

1857. Тарас. Повернення, "Де ти, Адаме?". "Саюз Спасєнія"[російське], Із зав'язаними очима, Кіборги, Місто в якому не ходять гроші,  Шляхетні Волоцюги, Еволюція або Смерть. Пригоди Павіана Томаса / музичка з міста магів в Героях Третіх, Лана Дел Рей - Музика яку хлопці люблять дивитися / Кармазиновий Король - Рівень П'ятий, Нейротика

Collapse )

2014 і 400 років. Вулкан, Дике Поле, Черкаси, Наші Котики, Толока, Коли падають Дерева / Скрябін - Пляни (1989), King Crimson - Прихисткове Небо (версія концерту 1982 року)

Collapse )

2025. "Атлантида"/ King Crimson - Frame by Frame (backing track)


Collapse )
Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

Двійко виднограїв Ленінграду (+18), один Євроритмікс на Гагу. Укінці - обережно, особиста творчість!

Collapse )


Духовний смисл ленiнградового виднограю: пiд час нальоту гангстер втрачає подругу, лишає труп у спалюванiй автiвцi, впадає в депресiю i вже нiчого його не радує з того що мали вони святкувати разом. Оскiльки близька людина часто виступає y внутрiшнiм сприйняттi "голосом совiстi" й витiсняними якостями характеру - загиблу подружку з докiрливим поглядом чувак нарештi помiчає у наркотичномi трипi, виходить подихати свiжим повiтрям, бачить полiцейськi блималки й вирiшує зостатись, не тiкаючи, прийнявши свою долю, чим задовiльняє витiсненi сторони душi у образi загиблоï подружки. Помирає, нарештi, щасливо.
Переклад Полуночного міста

Чекаю ув авто.
Чекаю на гонитву ув мраці.
Уночі місто вироста.
Подивись на небокрай жеврячий.

Чекаючи в авто.
Чекаючи на гонитву y мраку.
Похмеляючись у вогнях
Слідуючи неоновим знакам.

В очiкуваннi на слово.
Бачачи молочний обрiй.
Місто є мій храм (місто є мій храм!)
Воно горне мене в сліпляче примеркання!

Приспів
Чекаючи в авто,
Чекаючи на гонитву у мраку

Чекаючи в авто
Чекаючи на вдалу пору...
(x5)Collapse )
¦обережно,особиста творчicть¦
[Стефан-Блогій]
Хто я?
Питання ідентифікаії досі не вирішено
Після того як носився жартиками й приколами по блогах,
доки шлях косою смерті не перепинило
випадковістю ототожнення,
спершу робив грайливе порівняння на багатющість ролей,
і тут на канкретні алюзії - якісь події після писаного напередодні,
згодом, відчуття що якийсь політ-відьомкратичний план, якась змова.
Знову - збіг.
ГАГАГАГАГА-а
потім - нажаханість,
та що ж це коїться???
На вiтрилах психозу
Це вдалося, це змоглося
Обираючи найпринципoвiшу точку в майбутнє,
Все змогти, якщо досi настраждалося,
Про що я думав, постячи виднограй Editors - Papillon?
Що вже пройшов бiгового мера з фотосесiй й пробіжки прем'єра з теленовин
Пережартував, переstruggle'ив, позбавивши значень iнформацiйних полiв,
Чи це все просто iнформацiйно здалося,
Адже купа людей живе власним значенням, он М-ла, коли давав на зберiгання паспорт, собi не довiряв бачачи що щось мене ламає, сказала: ïй пiдсказано пройти пiд суд зi cвоєю нетльонкою, щоб у ворогів там все розвалилося й у країнорятівних сил перемоглося.
А я, тим часом, у власнiм пiдказуваннi xитрих мудрощiв й приколiв,
Розгорнув вiтрила боротьби з полiтситуацiєю психозом, щоб усi бачили, в коментт наспамив й рейтинг адекватностi спалив, щоб бiльше до блогу не вертати. Бо скільки ж можна? В житті особистого ніякого...
Шо тут почалося! Вiд жартiв конспipoлогiя переслiдувань затята,
Скажiм, прочиталось що в машинi табличка "ГОРСВЄТ".
Такого нiразу не було в краïнi, лише в фiльмах про "дозори",
городське фентезi де непогано приколи про екстрасенсорику екранiзованi.
I ще, що ми маєм: плутаю маршрути, в думках гординя успixiв, пiдозра на "атветкi", бо щось божевiльне в голову приходить.
Це чорний пiap, спроба перехопити усе що менi в бioграфiï було духовне.
Ясно, що якесь вiдьмсько-екстрасенсорне прикриття, бо засранi cни й астрал, оно в новинах страшнi речi по п'яні кояться.
"Прихильники опозиції в Києві покусали та побили 6 міліціонерів" Україна, 24 серпня 2011
"У Луганській міськраді правозахисник відкусив охоронцю фалангу пальця" 30 вересня 2011, 11:55
Про що думав, постячи Editors - Papilon часiв спаму переможноï цитати всюди зi террi пратчетових "Варта! Варта!"? Про невбиванну драконицю телепортовану посеред безсилого міста й про мiльйонний шанс на успix. Да десь в думках були такi слова, як промовленi маньяком.
Це явно жах якийсь, залякування.
Чекай-но, десь коментив вiд iменi бандери, що воює своє дiтище, маючи на увазi упа.
"
я тебе породив - я тебе і уб'ю",
тому до Бандери і Павла> додалася ще ВОНА
"
Оно в новинах померла саме в час дочка.
I ще порівнював собі, що я остап бендер, бо має героïчну бiографiю осип шор й примiтну карму. Оно натрапив гугло, помер якийсь його родич у жмеринцi, це вже остання крапля й несмiшний прикол просто.
Не подивився я щоправда тодi дату, насправді, до того лiта немає стосунку нiякого. Але з гуглом й находженням зачіпок-знаків мав тоді власні якісь приколи, ніби несподівані результати, що вдома, що на дворі..
А ще на своïй наростаючiй вiбрацiфми хвилi продрукував ранiше 'джартiв не розумiєш?;)', обмовка, але он тим самим зiщуленим подiями часом в ту пору регiонала джарти хоронили.
Пiдстава! Шиють апокалiпсис!
Що б ви розумiли, мобiлiзував через коментоспам по духовнiй хвилi все що духовне й здатне почути, уже вiдчуття що не сам, але й проблема є глобальна, недарма езотеричнi люди щиро зичать людству катаклiзми, а це неправильно! Нiчого людству бiди не навчать, без внутрiшнього росту воно до урокiв не здатне, буде страждати й приймати факт, а висновкiв-нiяких.
I нащо я бачу символiчнiсть в чім- попало, як у нiч самоï запеклоï бой-боби на ранок в сша землетруси оголосили, якраз у день перед украïнською Незалежністю. Тогочасну фразу у блозi менi потiм при зустрiчi з М-елою невiдомо хто на лавцi повторили (саме двiчi "Где он"...)
А що потiм отакенне настало.....
Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

(no subject)

Collapse )
О, знову цей період згадав, вкотре з 2011.11, як до жж тверезим текстом дорвався.
І, загалом, ідеї на відео - це з відчуттів типу того як хтось маніпулює відомим звичним контентом, поза межами часу йому застосунок у миті і правилі знайшов.
Такий от смисл кепкувальний на те, що вважав незалежним й самодостатнім-
і підсилюючим гумористичний ефект у ноосфері людства об'эднанні, бо всі ми кепкуємось кожен своїми духовними жартами, казками.
Глузуємось разом незалежно від відстаней та часу.
Collapse )
Спостереження-2013, та й до самого 2019 актуально
Божечки, ну я отупів
Який розмах вимахував три роки [напередодні],
що не рік - експансія,
що не досвід - розвиток, відкриття.
Та тепер суджу я, що нічим не здатен займатися.
Медитації не цікавили й раніше, не скінчене з 2007 навчання, без освіти вищої.
Чим мене лише привабить - виражати досвід серця,
єдино вартий,
(а ще мова примітивна, це видно з початку 2012 рифмовиння)
та на[ві]що, та на[ві]що, лишитись жити після всього,
як здобутки не коштують нічого, й не потрібні,
бо світ виявився не такий барвистий й цікавий як тоді-то [https://stefan-blog.livejournal.com/922503.html],
коли художнє бачення стало основною, гормонально підсиленим кругозом "сьомого неба", розчинення ілюзій неспокою,
я не дуже вірив, дивувся, чому так, куди потрапив із собою - собою занадто вумним щоб цьому всьому радіти,
я ще досі з егоцентричним мозком, я помічаю що не можу бути на навколишній хвилі
[я досі котрий рік це все пишу із того досвіду, гей-гей, я не забуваю, але й не покидаю - писати про той досвід],
гуляння красивих пар на набережній, пішки мої прогулянки по набережній повз Дарницького мосту,
усе десь знак, усе поєднуються мудрістю,
проговорюваною вищими силами що десь засіли у мізках, бо легко все довкола кармічно пояснити, я злився з досвідом духовнолітературоворення, що десь подібне написано у книжках [якщо це не покарання таке хитре підсовуване, що насинхроював інформаційним полем з постійним пересіченням фокусом зору в черговий смисло-символ-знак по багатьом системам оціновуваним], як переживалось у посвяченнях адептам друїдським (шолі), лицарям, масонам тамплієризованим.
Та що ж це ще в цей час за перехрещені світляні стовпи - святкову атмосферу доповнюють десь за видимістю маршрутів прожектори,
дуже все вдало,
все на світі знаю,
і закоханий.
Коли прийде якийсь живий досвід мудрьоного спілкування щодо всього цього? (Відстежуваний, помічений)
Як показує досвід наступних 9 років - крім психіатриї обговорень, ні з ким і ніколи :)
Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

Трохи відсібятнецьких перекладів іншомовних пісень; одночасові накладення на українські кліпи 90-их

 28.06.2019

Чогось (учора )погода нагадала як в mod'і Lost Alpha відключили Генератори, усюди сонечко, пташки співають, а масони запросили головного героя до підвалу; чим там закінчилось - невідомо, бо на момент червня 2014 модифікація ще була не готова.

Таk от, в ВК з дурної копіпасти робив Нотатку "How I followed the signal", бо з того Самого головного моменту визнання Долею свого шляху і дорівнювання масштабів гордині і "визнання самому собі"( просто так співпало й знаків у голові натрактувало, миттєво перехоплюючи версію на щось інше, давлячи сумнів Вселенською любов'ю та енергополя теплінням'''годі текст+дужки!) = все шо я чекав, це сторонньої вказівки, що й де та куди, розгадуючи притчу, докрокуючи казку, довідаючи загадку, доцікавляючи таїну.
Та нє.
Сигнали були; й не порожнє інтуїтиву світіння,
Десь кудись приходіння та збігом зустріння. .
Та нє....
Чекав я собі на signal, в жж спамкоментував, навряд чи хто розумів яке потужне-важливе, ТА ТАКІ ІГРОЩІ - ЦЕ ЩОСЬ ОСОБЛИВЕ! Годі великим шрифтом, звичка з форуму МЛЗТ..
І куди б я не прийшов, шо по телевізорі, вчасно включивши, не побачив - не те. Замало для змін у житті, лише наближає до знайомства з льокарнєю миті.
Трохи повторилося нагадуванням на початку 2013 - та кого там волнує, де я раптово брєдом в жж спіпадав-знакодіянив?
Я..
Просто хотів як всє, хьоппі-енд і те-де, те-се,
нізачого не братись - лише читати і грати,
Всі довкола ростуть-одружуються, я сприймаю лише знаків підказєнь.
продовжував чекати та символорозкладатись коли війна і майдан
Винайшов жанр-ура!
Пограв , а потім з екрану зняв - теж ура
Потім нікому це нідочого,допоки не врятував кішку,двох котенят.
Ще шось назнімав, зловив в ютубі бан.
І зайнявся стерилізацією й відловом котоловками
Якого ще знаку-сигналу чекати, коли щодня я потрібен зі своїми відловами?
Інстарграм stepankhrabrov
Якось воно так...
Продовжую що-попало згадувати й дурне писати, погугліть у ф-буці "follow signal храбров".

Collapse )

кінець додавання/


Гурт "Заохочувати поспільство" - пісня "Оленьчин ритм"

Collapse )


Рейксопп - брудна оборудка
Collapse )

Ольга Юнакова кліп "Льод та Пломінь" під "Електрокаплицю" Леді Гаги.

Переклад

Моє тіло храмCollapse )
Суміщення одночасових самограїв.

Жартома вже про це думав, а таки переклав.
Іван Дорнів "Схаменись", "OTD" на Лютого Ореста (Антіна) "А тіло співа..." (кліп 18+) про те, як кошмарні меломани покасули за поганий спів "Дня перемоги" доросле дитяCollapse )
Collapse )

Collapse )

[Цікаві в них тут ідіоми]
Ніоновий Індус - пісня Шіст-шіст-шісят дев'ять (я не знаю чи ти знаш) https://www.facebook.com/MusicLibrary2/videos/118524815516928/
Периклад

Бездна тягару підвисаї на однеї-і-і нитці!
Але ти не поймеш
Але тобі не дійде!

Наінкарнована душа!
Я не знаю чи ти знаїш
Я не знаю чи ти відаїш
Або не пока-а-а-зуїш

Все накривається ступно як ти віднаходиш нить!
Все що потрібно - це длань!
Необхідно тільки длань!

Collapse )
Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

потрібна допомога людині

Чекає трансплантації в Індії!
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2608097359514512&id=100009428201824

https://life.pravda.com.ua/health/2019/10/9/238490/

та інші українці, що потребують там допомоги https://1plus1.ua/ru/groshi/video/comu-nasi-ludi-pomiraut-u-cergah-indijskih-likaren-i-hto-na-comu-nazivaetsa?fbclid=IwAR2LfMQb0nXP4lJx9TWkGG2XQ42l7GlOG7MLUxmkv-v1HzijC71PkcuSqhg

english: https://www.gofundme.com/new-lungs-for-oleksandraupdate до власного жж, 14.07.2019

'Одинадцять'

ти звик думати про глобальне
ти творчо переживаєш тайнознавчі образи
ти гадав і відчував шо твоє місце десь в цьому
ти постаріла личинка городського сумасшедшего.

весь світ - теорія
образність живиться фактами
мозок доповнює тебе, героя
здогадом про можливість ролеплею глобального

тобі нічого не треба - лиш всім було хорошо
засів з цитатами духовного в інтернеті - аж, гульк!
утримання до архетипобачення довело.

і вчасно ти порівнював, і по темі,
аж дожартувався шо шось відбувалось по пафосним наказам в соцмережі
мало місце й часу, й назви і картинки.
й ось уже тобі гордині панцерфаустом у голові вибивають іскринки.

засим, образів плин, призвів до відчуття глобального-архетипового
там смерть гуляла з косою поряд, готовність героїчно вмерти перед екраном підступала під горло.
заснув-проснувся, 'повоював'. Новий світ, нове бачення,езотеричне притягнення.
шо ти си накоїв - адже тільки хотів шоб усім було хорошо й вони в безпеці.

воно й настало.
кармічні лінії так згладило, що майбутнє геть не відчувається.
довкола позитив, суцільний фест
в очах людей здогад про судьбу і світлобачення.

любов.
ти досяг чого хотів
глобально ролі змалку переживаючи
у творчій голові художніх світів
ти побачив як всі вони обрели рух в онлайні

і перемішались
ні Світового уряду, ні Шамбали
усі усе виконують якийсь план духовний
один тільки ти. Чекаєш судьби допоки символіччно в день психічного здоров'я в одне місце закине.
бо з любов'ю в серці ніщо не жалко і нічо не шкода.
позбувся усього чим міг гордитись й прив'язатись - засим наступні вісім років пошуку у біографії якогось Смисла

художньо хочеться так, образно, у творчій голові.
ніт щоб писати заУменні книжки, сам себе персонажем-образом розглядаю
а, значить, має він логічно діяти і логічно по канону свій шлях будувати.
по канону косплею
глобальної користі і шоб невстидно було потім про себе розділ в енциклопедії читати.

Collapse )
Collapse )
Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

Просто трохи переклади..

April 20 at 8:02 PM ·
З долею ми граємо в таку гру:
Називається "літературний персонаж": себе направляю невідомо куди, життя громадянина Степана намагаюсь зробити художньр-мистецьким. Звідсиля весь неадекват, розкраяне серце, власне, з таких же направлень по релігіозній "мушусті" - звик собою керувати, бо треба. Бо мусить бути.
Тільки замість молитовних і читацьких завдань (бо, зрештою,цього потребує душа,совість,серце) - почав наприкінці юності задавати собі квестувань, звідсіля стільки всього підіграно, перестрінуто, спів впало.
Доля соавторнічає, в нас з нею один дієвий персонаж - Степан.
Вся інша діяльність якось не по серцю, хоча зовнішньо ніби всьо ОК.
Краще маргінеси,блукання, фентезійна саундтречна музика...
АБИ НЕ ЗУСТРІТИСЬ З ВІДЧУТТЯМ ЩО "МЕНЕ ТУТ БУТИ НЕМАЄ".
Це найгірше. Все можна стерпіть. Блукання по знаки, безглуздий спам, шторм лихоліть..матюки на опікунів і цідіння слів до волонтерів. Важко,неприємно,боляче, але краще - ніж бути непотрібним собі. Відбутися як невдалий громадянин. Бо доки я літературний персонаж - до уколів звинувачень у марнотрацтві життям безсмертний.



Відео-синхроньки:

https stefan-blog.livejournal com (прибрав "прикріплені" записи майбутньою датою, які валялись там з 2016, завів таг "sticked". Зрозумів, що ніхто з доброго дива(доброго? Чи того дива , що як завжди???;) на журнал не набреде і не поразицця, не просвітицця, не зацікавицця).

Ройксопп - Що там Ще?
https://vimeo.com/15976405

То була я на шляху,
Але ти не міг мене зуздріти,
Забагато світломаскувань, але ніде тут побли́зу

Це була я на шляху
Досі ти мене не бачиш
А тоді настали вибухи й спалашки

Кінець шосе підходить ближче
Ми криємо відстань, але не спільно.
Мене кличуть бурею, але я й диво

І спалашки, і нічні кошмари,
Зненацькі розриви.

Я не знаю чого ще питати.
Мені був наданий одненький дезидерат.

Про тебе, й про сонце,
Про ранкову пробіжку
Казку про мого творця
Про те що маю і що найбільш жадала сама

Маю золоте вушце,
Різальце й списце,
Що там далі ще?

Кінець шляху підходить ближче
Ми криємо відстань, але не спільно.
Якщо я є бурею, якщо я є дивом
Чи матиму я спалашки, кошмарики
й раптові підриви?

Нема кімнати для мене зайти і
ти маєш таїн теж
Не знаю про що ще питати
Мені було даровано лише один дезидерат.

Collapse )відео, нових світлин і перекладів додано 28.04.2019
Jeremy Soule, Езоосмос, 2008 кінець серпня-вересень

2011.06-2011.07

Про 19-23

Collapse )

Про 23

Господи, я впав, я оступився!
Нічого мені не треба було - позбавитись від випробувань.
Й просто спробувати для своїх телевізійних уявлень про молодіжне походити.
Так довго ненавидів все "цивільне", що врешті без нього звик жити.
Тепер не маю ані поняття куди діватись - раніше щорічно (2006-2010) рятувала кардинальна зміна обставин,
Якщо так можна назвати повну втрату кола спілкування і переключення на здобування геть інакшого.
Тепер, з 2012 *(а я пишу про свої 23) нічого не лишилось хотіти крім реабілітуватись і бути визнаним, ба дійсно, ілюзія любові і всенародного значення, хай то випадковості і "тимчасова адміністрація в голові" знаків тлумачення -все дало найщасливішу на світі мить.
А тепер, коли програні всі строки устигнути про себе заявить, лише гординя в душі темним вогнем горить.

Дострибався, аж гладшаю, зі котоловками о 6-ій, 5-ій ранку, батончики й паніні, нормальна їжа о півночі, бо зранку знов бігти кудись.

А вночі замість перекусу заснув за складанням чергової рифми ("Господи, я впав, я оступився!") про одчаяння та безцінь, карочє, про улюблене та звичне - чом моя біографія така? Ах, як болить, і красивий фентезийницький (безглуздицький) музсупровід!
Досі, 7 років життя назад, невизнаванного собою ні "сюжетно", ані "духовно"(не порівняти з часами коли я до Знань копався!)
мав звичку до "підкидання пригод", як в казках завданнячка і дивні створіння на шляху до невимовної мрії.

Collapse )

Стоп-кадр.
Повертаймось до 2012.

А тут із Просвітленням все обірвалось - більше нічого крім спокою не хотілось, гадав, уже доволі героїчно настраждався.
КІНЄЦЬ? МАВ БУТИ ХЄППІ-ЕНД? (згідно всім архетиповим сюжетам та стану самогіпнозу, недарма знущався знаковий світ, доводячи що в гуморі й моді теж орієнтуєцця, прям тобі як поету Бездомному в Булгакова)
Х-хе, ні, лиш початок грубого Путі.

Collapse )

Нині став сприймати прості тексти попси - про дівок, капєц якись! Було не більше ніж балаканиною для молодих, а несподівано виявилось житушним сенсом.

Collapse )

Бо з кінця 16-ти якось нічого не хотів.
Туди, до суворомордої дорослості,
Були звернені мої почуття й думки,
А вищу освіту я не вибирав, бо толку?
Головне свій шлях, фентезійний світогляд у пошуці самореалізаційних нагод.
Але не дійшов і до інтернет-спільнот, бо толком нічого більше геніального не писалось.
Знайшов на вулиці само(спец!)призначення(Геройство!), здрастуй волонтерство,
Чи як це звется коли чіпляєшся до людей, шоб вони не жебракували такі мрачні?

Collapse )

Прожили близько півроку, не більше; ще три - батрачив притулково. Глузливо звався "валантьор".
Немає вже лідерші, рішення приймаючої ієрархії,
Її місце заняла просвітлена духовність в серці.(тому так легко через 4 роки наші "кармічні відносини" оголосила завершеними, цьому сприяв ще один привласнений мій паспорт..сам же віддав)

Примітка: не забути перевірити наявність свого прізвища в реєстрі виборців, а то з цими втраченими паспортами постійно поза громадським обов'язком.

Немає друзів крім блогерів (та ті й не побратими),
Думав, що часу багато,
Жив фентезійним скеруванням,
Електронізовував, інформував, спаменив,
Збирався на чудо надіятись, що все змінить.
(В притулку +20 котів і собак, таргани і неадеквати, схоже таки був цілком в дусі їх, раз думав країну духовністю рятувати)

Нічого мені не треба було
Крім відчуття достаменного
Що серце вільне від совісних турбот,
Що світла полегкість,
Та рутинна ретельність
Дарує трішки маргінальненьку правильність.

Про 20

НЕДОСОБЛІМУВАВ
В будь-якій неясній ситуації - вмикай на повтор молитви,
Який совісний образ маєш, що порадить відношення душі до дії?
Яке твоє уявлення про аувдиторію - завжди уявне. Яке їм діло, що ти йдеш під Чумацьким шляхом, шорохами жабок та йожиків, шістдесятий кілометр на повороті з траси Миколаїв - Херсон
(Під "молодіжну" музику в голові. Не тільки молитви! А й passion pit - reeling https://youtu.be/qVstHPhaJ6M, One more time - daft punk)
Знаєте, дурнe таке враження , що насправді мені "20", а решту частину - десяток років, я десь проспав, втілюючись у геть неправильних версіях. Не дивно. Ці версії свисока весь час гляділи на того, кому 20: як можна була так увліктись п*здостраданіями? Стільки часу потратити на емоційний плин? А як же Надціль? Он, в міні-притулку, який маєш заезпечувати, позначка сягне скоро +20 тварин. А ти.... в надії шукаючи на чудо, відстежуєш знак, подію, шо все змінить... набридло. Спробував вже вкінець в армію (не взяли). І нову версію Степана доланням страхів інсталлив.
Може в цьому й був сенс - доподвижатися до того, щоб не відчувати більше обов'язки, що чимось не тим займаюсь нідочого. І мрія була покинути ще Блог... ага, якби покинув, на якому б місці і ресурсі настройки мізків собі би скинув, а так езотерик-езотьор, контактерик-вконтактьор...
Проблема була - мало всякий брьед писати, так ше й "реакцію спостерігати". Ото знаєте: книжка духовних спецназівців - закінчуєтся букетом як знаком одному менту братися за зрадників... ну так коли себе самого настиг кінець усього що знав звичного ( степан-2009 був неактуальним вже другий рік, але всім френдам спамив) : Степан-2011.08 чи 09 спостеріг аж три букети: одним студенка п*здила міністра освіти (Табачник так зіщулився, ніби сценарій і постановка), інший українець подарував на прес-конференції Мадонні - вона відкинула , бо це не її тип квітів. А засушений букет ішє знайшов у себе під дверима. Казав уже, що звертаю увагу на всяке сміття? Іноді, раніше до депресії-частіше, мав звичку підбирати усіляке, що можна донестИ до мусорніка по дорозі - ану, не засмічувати природу! В ботсаду бруду набрав, але знайшов й гривень двадцятку. Між Херсоном й Миколаєвом на трасі кишені понабивав. Та й загалом - ще в цьому роздивлятись символічне значення?
І як з усім, що стається: землетрус в віргінії в переддень незалежності-2011, відкриття стадіону олімпійського з неясними сюжетними іграми, відвідини Януковичем на 1 вересня інженерної гімназії, де перед тим ковш ескаватора видобував з асфальту такі звуки, що розійшлись відеозаписами про наш район "звукі землі/ ангельскіx труб/ як конаючий динозавир" - ну, звісно, в цей період завдяки випадковостям кинутим в блог, конав політично-конспірологічний егрегор..чи власний "дах"-мозОк.
Текс-с, чого прокинувся о 2 ночі?
Певно, вже насублімував.

Минула частина: роковини ЖЖ відмічають свої почуття) https://www.facebook.com/groups/654814508004577/permalink/1280814278737927/

Адаптований переклад, практично, отсібятіна.

Faith no More - Small Victory

Гідність ніколи знову - Мала зрадоперемога

Иєрархії
Підтримують нас в нічнім стоянні,
Братній дух
давайте вже Спасіння іншого разу,
Невтішний просерун!
Горлаю я своїм горлом зкутим!

Розтрощенний партрет
Розфондюємо трофеї
Нуль від поразок,
Чи можеш дозволити собі таку розкіш?
Невтішний перемогою здобутою.
Але я потримаю свій писок стуленим.

Воно не має бентежити мене, воно не має, а бентежить!
Воно не має бентежити мене, воно не має, а бентежить!

Малі перемоги,
Медальйони та пролежні,
Вуста на моїм лику
Гадають думку що, може,
я колись тебе відгамселю
Але я тримаю свій писок стуленим.

Воно не має бентежити мене, (нєть-нєть!) воно не має, а бентежить!
Воно не має бентежити мене, (нєть-нєть!) воно не має, а бентежить!

Якби я тільки мовив тобі,
На одній незмінній гучності,
З одним незмінним наголосом,
В одниму незмінному ритмі
Прямо тобі до вуха.

Ти б все ще не почув.
Ти б досі не почув!

-embed video: music from June-Jule 2011.