?

Log in

No account? Create an account

May 2019

S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com

Previous 20

May. 14th, 2019

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

[sticky post] потрібна допомога людині

https://www.facebook.com/glazoo/posts/2527119780652667
Дожити до пересадки легень https://www.facebook.com/glazoo/posts/2527119780652667
https://life.pravda.com.ua/health/2018/08/15/232734/?fbclid=IwAR2Wf452t-fHBZmBKdok7WU8mT9WhiThIddMGL--DfFXIPSdB3H2npAnLq4
https://www.gofundme.com/new-lungs-for-oleksandra


і ще + upd нагорі цього посту:

Неоновий Індіанець: дохле ритмоліто

Read more...Collapse )
Мамограй


ПЕРЕКЛАД 18 +

- Ач, холєраLonely island - улюблене осені 2011Collapse )

UPD/02.06.2019, 22:33 переклади й синхронія

Кавінський - нічний дзвінок
[Кіберячий голос]
Йааа телефоную тобі цьогоніч
Щоб сказати
Як почуваю
(Підемо всі, всі, всі, ніч довга)
Хочу прокатати тебе через ніч, вниз пагорбів
(Підемо всі, всі, всі, ніч довга)
Я маю сказати тобі дещо чого не хочеш чути
(Підемо всі, всі, всі, ніч довга)
Прагну показати тобі де темно, але немає страхіііів
(Підемо всі, всі, всі, ніч довга)
[Дівчачий голос]
Щось в тобі є
Важко поясненне
Вони кажуть про тебе, хлопче
Але ти всьо то саме

Про історію  пісні - http://niceguyswithanedge.com/videos/kavinsky-nightcall-drive-original-movie-soundtrack/

про сам кавінськів оригіналCollapse )

ПЕРЕКЛАД
За демонячих днів так зимно в душі,
Ти нідокого не сягнеш, народ в журбі
Це так зле, затяжно, але люби себе
Ховаючись у ямці отам
Усі шкла завеликі, дістань назад, мусиш втримати це назад
Дозволити тобі робити то, але досі ти не хочеш мене назад
Допоки це завалиться, падає вниз, додолу пада
Падатиме геть щоб піти далеко від сонця (Ідіома: fall out - розлюбити,-примітка)

Хор:
У ці демонячі дні так морозно в собі,
Так тяжко добрій вижити душі
Ти навіть не можеш довіряти повітрю щоб дихать
Бо ж,
Матінка-Земля нас хоче всіх здихатись
Коли фейк стає буттям насущним, ти святиш себе наркотою й ТБ-послушництвом
Підніми себе догори, це новий день іде, тож розверни себе
Не пали себе, ну ж бо просто розвернися,
Розвертай сам себе
До сонця

До Сонця!
До Сонця!
До Сонця!

Gorillaz - It's Dare!


ПОСМЄВ

Cе грядьот!
Се грядьот!
Се грядьот!
Це НАСМЄВ!

Маєш вкарбувати собі цьо
Ти просто продумай
Що ти робиш, пташко
Не відпускай, СМЄЙ

Стрибай з усіма й зруш це
Скакай назад й вперед
І відчуй як ніби ти сам собою
Там все уладнав

Ніколи не коїв кривд
Ніколи не коїв кривд
Це ПОСМІВ
Cе гряде!
Се гряде!
Се гряде!
ЦЕ НАСМІВ!

ПРИСПІВ
Маєш впечатати це в собі
Ти просто ДУМАЙ
Що то ти робиш, пташко
Утримай це, СМІЙ

Стрибни з усіма й зруш це
Плигни позад й наперед
І відчуй як ніби ти сам собою
усе злагодив там

Зроду не коїв лиха
Зроду не коїв лиха
Це НАСМЄВ
се градьоть
се градьоть
се градьоть

ЦЕ НАСМЄВ!
Gorillaz - El MañanaCollapse )
Upd2019.05.31, Вірші

Настрій: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2204919236228392&id=100001310120841

Дорога, їй-богу,
В нікуди із дому,
З того часу як я її розпочав -
Нагнати правильність вибору й заспокоєння за любов намагав,
Що вгадав шлях, зробив правильні речі (комаху вкотре підібрав?), заради переляканних чуттів собі осмисленні походеньки влаштував.
Коли? Півжиття тóму.
Вже починав бавись у інтуїтив,
отже, скоро добрі справи знайдуть, чóму надалі себе посвятив.

Просто не міг говорити,
Нема про що казати,
я дивак, клоун, і ще й релігіозний,
Я на долю сподівання покладаю
Куди дорогою приведе, на що натраплю -
В чому мав творчі плани - обламався,
Соціальних не смів сам будувати,
Хто є я, і моя вартість - якщо свої мрії й думки повсякчас не обламувати?

Це дорога, на ній трапля
Фігні багато,
З дому - в нікуди.
Товаришувати анізким, терпіти цю побутoвщину не можу
Краще щось зробити правильне, варте
Пробити поривом душі
Депресії товщу
І власну незацікавленість
У собі такому
З набором красивих ілюзій проживання днів - на смітник усьо вбуло.
Лиш ділом яким, або ПРАВИЛЬНИМ ШЛЯХОМ, його відчуттям по шкряботінню в душі - просував себе далі по бомжах, тваринах, громадських зоорганізаційях
Аби віднайти,
Смисл духовний в тому що досі робив і бігав,
- Так це ж було сповненно незбагненних випадковостей, як тут езотерику не помітив!?
- Бо не терпів..
Затим, усе втратив.
щоб з новими пригодами
У світі ніби без душі, бо кудись вона у пам'ять прожитого вознесена ...
- І сни.
- І сни...
Заново показати усьому в собі що є Лише дорога
І шлях в нікуди невідомо на що,
мабуть, смисл лиш у тому
Шоб за комп'ютером півжиття панькатись, здобуваючи смисл діяльності в причинно-ігровому.
Адже, Степан це....

https://stefan-blog.livejournal.com/1404732.html

+
Ранок
На манер пісні що грає з двору школи останнього дзвоника [*]:

Я буду з тобою! Доки не трахнусь головою!
Доки радужні феї не заберуть в свої ефемери!
Доки шамбалівські спецназів-ці не накинуть телепатичні сіт-ці!
Доки рептилоїди не прийдуть на розборки з приводу Блогу!
Доки відьмократія не збурить ефіри в астралах!
Доки п'яні не попрокидаюттся в інших ілюзіях та марах!
Доки націо-налісти не покусають на мітингу спеціальну полі-цію!
Доки деви та перрі не розіграли катаклізм як ураган Ірени!
А раптом зноу трісне монумент та евакуюють Білий дім,
Як в перредень 20-річчя дня незалежності, коли в нас крутили однойменний фільм.
Чи потраплять до лікарні пси-хи, які бачать екранологів та індиго,
Всюди ними направляються, їм підігрують та мені потім пригоди оспівують {може й не видумані,-примітка}
То було як у Гаги зняли "Меррі зе найт", а (а!)
Напередодні m83 зняв Reunion та іншу фігню в нью-ейджівському стані
(Досі гарно співаємо, останній дзвоник!)
Але ж може, Мона-тік чого ліпшого зніме,
За ним Дорн; комусь з пригодами синхронізується, і.....

(Обрив пам"яті на романтичному шляху даймонічних взаємовідносин☆]

[У стилі часів першого дзвоника-2011 коли в інженерну гімназію приїжджав Янукович, а напередодні літом газети писали про "звуки землі" і навіть відео району міжнародно розійшлось в підбірці таких от странних звуків, складених конспірологами.... а то екскаватор, я бачив, длубає асфальтовану доріжку, а другий будівельник водію кричить: "ти шо робиш!!??" Напевне, запідозрив, що людині втрапила в голову феєрична ідея зняти дорожнє покриття ковшем]

Пісні
https://www.facebook.com/groups/654814508004577/permalink/1345085078977513/
https://www.facebook.com/groups/654814508004577/permalink/1342707429215278/

May. 19th, 2019

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

Трохи відсібятнецьких перекладів іншомовних пісень; одночасові накладення на українські кліпи 90-их


Гурт "Заохочувати поспільство" - пісня "Оленьчин ритм"

переклад і оригінал разCollapse )


Рейксопп - брудна оборудка
переклад і оригінал дваCollapse )

Ольга Юнакова кліп "Льод та Пломінь" під "Електрокаплицю" Леді Гаги.

Переклад

Моє тіло хрампереклад і оригінал триCollapse )
Суміщення одночасових самограїв.

Жартома вже про це думав, а таки переклав.
Іван Дорнів "Схаменись", "OTD" на Лютого Ореста (Антіна) "А тіло співа..." (кліп 18+) про те, як кошмарні меломани покасули за поганий спів "Дня перемоги" доросле дитячотириCollapse )
5, 6Collapse )

сім..восьмийCollapse )

[Цікаві в них тут ідіоми]
Ніоновий Індус - пісня Шіст-шіст-шісят дев'ять (я не знаю чи ти знаш) https://www.facebook.com/MusicLibrary2/videos/118524815516928/
Периклад

Бездна тягару підвисаї на однеї-і-і нитці!
Але ти не поймеш
Але тобі не дійде!

Наінкарнована душа!
Я не знаю чи ти знаїш
Я не знаю чи ти відаїш
Або не пока-а-а-зуїш

Все накривається ступно як ти віднаходиш нить!
Все що потрібно - це длань!
Необхідно тільки длань!

дев'ять, десятьCollapse )

May. 14th, 2019

свіжі переклади

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1931068483665432&id=100002868965592
Музика Фостерів - 'Присуд' на кліп Монатіка 'Кружляє' про арештантів (наприкінці виднограю у помаранчевих комбезах)

Foster the People - Warrant
Переклад
(Відсебятена)

Я був cудим
Бував в бувальцях глюком неопізнанним
Я знаю всьо про то
Але мойо серце зі стержнем.

Я бував у єбенях
Бігав порятувати дах
Єх, вироки винесені і я майже дохляк
Я не повім про те що вже сказав

ПРИСПІВ
Маю вибратись подалі
Єх, присуд винесено по мою сраку
Маю дістатись подалі
Вони хочуть мене живйом чи бездиханним

Я міркував багато над шляхом їх боротьби
Пройти через телефонні дроти
Жодна душа не стрінеться мені
Не можу спинитись чи сперечатись про те що вони базікають
Єх, присуд винесено
і я платитиму
Я мовив що маю повісти

Ляк це як фальшивий друзяк
Він зіграва тебе і підбира в особняк
Ти вербалиш слова, але анізвук долина

Ляк яко кращий братан
Крутить тобою й підбира в автівки салон
Ти мовиш слова...ані пари з вуст знов
Але ти не знаєш краще, тобі не відомо ліпше

Маю дістатися подалі
Єх, ордери дані по мою сраку
Маю вибратись звідси
Вони хочуть мене живьйом чи бездиханним

Оригінал

I've been judged, I've been a bug unknown
Yeah I know all about it but my heart is strong

I've been away, been running to save my head
Yeah the warrant’s out and I'm almost dead
I won’t say what I've already said

Got to get away, yeah the warrant’s on my head
Got to get away, they want me alive or dead

I've thought a lot about the way that they fight
Come through the phone lines
Not man enough to face me
I can’t stop or argue about what they say
Yeah, the warrant’s out
and I'm gonna pay
I said what I'm gonna say

Fear is like a fake friend
It warms you up and takes you in
You mouth the words but no sounds comes out
Fear is like your best friend
Manipulates and takes you in
You mouth the words… no sound again
But you don’t know better, you don’t know better

[Chorus]
Got to get away, yeah the warrants on my head
Got to get away, they want me alive or dead
Got to get away, yeah the warrants on my head
Got to get away, they want me alive or dead

Read more...Collapse )

Apr. 27th, 2019

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

Просто трохи переклади..

April 20 at 8:02 PM ·
З долею ми граємо в таку гру:
Називається "літературний персонаж": себе направляю невідомо куди, життя громадянина Степана намагаюсь зробити художньр-мистецьким. Звідсиля весь неадекват, розкраяне серце, власне, з таких же направлень по релігіозній "мушусті" - звик собою керувати, бо треба. Бо мусить бути.
Тільки замість молитовних і читацьких завдань (бо, зрештою,цього потребує душа,совість,серце) - почав наприкінці юності задавати собі квестувань, звідсіля стільки всього підіграно, перестрінуто, спів впало.
Доля соавторнічає, в нас з нею один дієвий персонаж - Степан.
Вся інша діяльність якось не по серцю, хоча зовнішньо ніби всьо ОК.
Краще маргінеси,блукання, фентезійна саундтречна музика...
АБИ НЕ ЗУСТРІТИСЬ З ВІДЧУТТЯМ ЩО "МЕНЕ ТУТ БУТИ НЕМАЄ".
Це найгірше. Все можна стерпіть. Блукання по знаки, безглуздий спам, шторм лихоліть..матюки на опікунів і цідіння слів до волонтерів. Важко,неприємно,боляче, але краще - ніж бути непотрібним собі. Відбутися як невдалий громадянин. Бо доки я літературний персонаж - до уколів звинувачень у марнотрацтві життям безсмертний.



Відео-синхроньки:

https stefan-blog.livejournal com (прибрав "прикріплені" записи майбутньою датою, які валялись там з 2016, завів таг "sticked". Зрозумів, що ніхто з доброго дива(доброго? Чи того дива , що як завжди???;) на журнал не набреде і не поразицця, не просвітицця, не зацікавицця).

Ройксопп - Що там Ще?
https://vimeo.com/15976405

То була я на шляху,
Але ти не міг мене зуздріти,
Забагато світломаскувань, але ніде тут побли́зу

Це була я на шляху
Досі ти мене не бачиш
А тоді настали вибухи й спалашки

Кінець шосе підходить ближче
Ми криємо відстань, але не спільно.
Мене кличуть бурею, але я й диво

І спалашки, і нічні кошмари,
Зненацькі розриви.

Я не знаю чого ще питати.
Мені був наданий одненький дезидерат.

Про тебе, й про сонце,
Про ранкову пробіжку
Казку про мого творця
Про те що маю і що найбільш жадала сама

Маю золоте вушце,
Різальце й списце,
Що там далі ще?

Кінець шляху підходить ближче
Ми криємо відстань, але не спільно.
Якщо я є бурею, якщо я є дивом
Чи матиму я спалашки, кошмарики
й раптові підриви?

Нема кімнати для мене зайти і
ти маєш таїн теж
Не знаю про що ще питати
Мені було даровано лише один дезидерат.

Read more...Collapse )відео, нових світлин і перекладів додано 28.04.2019
Tags:

Apr. 19th, 2019

[reposted post] (no subject)




*Любите и не бойтесь!

[reposted post] Шолі дипломну по цьому захистити?

Хто знає, на що потрібно поступати, щоб диплом по такому приводу захищати?
Деякі кліпи мають синхроністичні відповідности до збігів ритму, переходу кадру, змісту (жартівливого чи додаткового), сенсу (як посилюючого чи нівелюючого оригінальну думку)
Між ними нема зв'язку ні у часі, ні у просторі - ніхто нікого не наслідує, максимум, підсвідомо могла закрастися якась думка-архетип, що навряд чи, оскільки між Західним і Східноєвропейським світом (з яким і відбуваються синхронізації по творчості) не існує ніякого "кармічного" зв'язку, хіба що наші артисти часто надихаються чи пародіюють їхніх, але на момент початку творчості зазвичай самобутні. А "пародіювання"  сердюччиними кліпами леді-гагіних "почалось" ще задовно до появи останніх.
Все,все, давайте уже приклади, ржака, ведь!
Хоча й запам'яталось усе не тому, що симпатизую якійсь з вказаних творчостей, а з тієї причини з якої виникла Сердчюка - оточення було таке глибинно-маргінальне, таке українсько-пострадянське, такі цитати й словечка вертілися навколо, що не можливо було не спародіювати. Що й зроблено Сердючкою стосовно щирого вукраїнського маргінесу, що й зроблено мною стосовно щирої слов'янської теорії в Західну Бездуховність, адже в нас же вірять що на Заході все "американське", все "масонсько-змовницьке", все передає якісь установки і коди. Насправді, повний синхронний аналог пародії на наще з Вами життя й уявлення еліт, адже й ми самі віднедавна частина масоно-змовницького світу, а отже, маємо володіти Добрим Духовним Гумором і баченням свого місця у "змовницьких еліт"
(ха-ха, вибачте, давайте вже приклади)

1. Ніндзя тут і Ніндзя там, в поділеному надвоє кліпі Тартака та в “Голосамі” Урганта, 2011-ий рік. Власне, той рік коли ці всі “духовні ніндзі-сенсеї-бодхісатвоспецназівці” усюди й підозрювались,але, мабуть, то було конспірологічне троління випадковостями, на які звернув увагу від надмірної сили віри.див.Collapse )
2. "Понад Хмарами" Тартака й Каті Чілі на відеопроходження Халф-Лайфа. Якраз в тому актуально, що життя іде, ти шпілиш в ігри, а з особистісним життям не складається. Зараз же не шпілю, але блогуЮ, але яка різниця? Укінці - "Ти і я" Гаги на "Музіка дика,Гопця" Воплів.ДивитисяCollapse ). Адже їх власний кліп "ми були-були у селі" знятий таким цікавим фільтром (я не розбираюся в операторській техніці, вибачте), що нагадує зображення з кліпу 2011-ого. Що й показано укінці, але невдало. На цей трек є кращі перезйомки, дивитися - далі.

3. "Гоп" Гаги та Бейонсе. Тобто, "Telephone" на Сердючку. Збігається навіть до присідань під цигансько-подібні, чи балканські мотиви бенкетної (балаганної? урочистої?) музики. А далі продовжується, власне, "Музикою Дикою" на селі (U and I кліп Гаги), а далі - "День народження" під старий хоррорний кліп Майкла Джексона. Дуже вдало

Старий варіант запису "День Народження+Ми були у селі"watchCollapse )Два старих варіанта запису "Гоп":Гледаті молімCollapse )

перші 230 секунд, http://www.dailymotion.com/video/x3s2ce0 (з кліпом Сердючки, де всі теж валяться за столом, тільки не від отруєння як у роботі Гаги з Бейонс, а від алкогольної інтоксикації), одразу після "Хорошо красавіцам".

Ідея з кліпом Майкла Джексона початково була в Романа Оніщенка (творця "Зомбі-України") стосовно "ми були на селі", я скопмпілював, але записав продовження, а запис першопочаткової ідеї доступний тут https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/1188855114543469/(щоправда, між двома композиціями паузу вклинив для синхронічності, що рідко, бо таке вже правило жанру: все має йти саме собою недотрожно), поперед аніме.

4. Далі дозволю собі цитату з минулої підбірки відео, тому що краще нічого не придумав:

От дівчина, витанцьовуюча під андроїда. А от Гага, розмножуюча гібридного клона:
https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/807695175950812
От хлопці, бриті "під Макітру", хороводять коло, а Гага лежить, сидить і курЕ сигарету. А от Скрябін, що починає "Спатанкою": я курю-курю-курю, а закінчує вишиванкою, "Голосу тіла чути не вміла". А за ним, - https://elektronyi-kbzr.livejournal.com/video/album/359/?mode=view&id=1717, - "Чорноморець, матінко, чорноморець! Вивів мене босою та й на морози!" Хлопці-макітроголові ті самі, Гага гортає руками в такт Тартаку, а плівка вкінці догоряє. Ну й по мотивам архетипічного вкраїнського вертепу - дві світи. Тільки що там пекло, що тут, тут і там.
А Ви що подумали, дарма Тараса Шевченка відеоряд (перший, "Зламані Крила") цитував? Переклад (так-сяк, знайдений в інтернеті) у відео в описі. А самопальний пісенний майже підгугленний - у субтитрах, "субс" (сс, СС, ЕсЕс!!!) https://youtube.com/watch?v=RngqKez2eRs
Чорноморець б'є, чорномореіь п'є, розрива серце моє! (buzzes!)
A от дівчина, майже того ж року що й Андроїд. Зібралась у Францію, бордове бремено. А от Гага, на музику до кліпу якого так і не знала. "Crazy shit" - і якась ляпанина мольбертна на фоні виднокола. У пісні нема нічо бордового, але Стриб! Стриб! Стриб! Попадають в такт і ритм. https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/vb.100001310120841/871491079571221/?type=2&video_source=user_video_tab
https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/vb.100001310120841/736753496378314/?type=2&video_source=user_video_tab
А от..а шо? В оригіналі: вмикались слід-у-слід плеєра і бані. https://youtu.be/W6asUjllSho
Хто б міг подумати що так пасує Kiss Plz й Бед Роменс? У кліпі фігурує українська водка. І мафія, чомусь російська. А гадав, що то масони (по символам..схожий фігуркє на вступв "Єтот мир придуман не нами"). До кліпу ще повернемось, кількома кадрами з нього доповнив "Розовий світер" після outro: https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/videos/vb.100002569768397/771501536278831/?type=2&video_source=user_video_tab
A, ну да, ще "Ви попалі"

На любов, на магніт, на губки, на ручки.

Умикається все водночас, застосовано методу переходу між відеорядами, коли треба доповнити кольорову гамму одного іншим, знятим пізніш...

5. “Под баянчік, под баянчік, Коля, ну ти можеш!!!” - мовою Сердючки на зображення Леді Гаги ,яка спершу сидить у декораціях минулої відеороботи, а потім на фоні себе пролітає на коні, а вершнику кричить: “.. And can you go a little ...Faster!!!” А в цей момент зі стартом пісні “Он налил мине шампанского вина, Я подавилась..” - Гагусі прилітає в голову пляшкою.

ClipSyncCollapse )
Також, не менш вдало з іншим відносно новим кліпом “Довершена ілюзія”, де рвану атмосферу доповнює спроба спогадів гурту “ПОющіє Труси” стосовно того шо (ж..) було на Новий Рік..

6. Джиммі Хендрікс, Олл лонг зе Вочтавер.. . “ in this fragment of soviet 1965's movie and 1967's Bob Dilan's "All along Watchtower" in cover by Jimmy Hendrix, longer version of song (timelapse 4:54), because fragment of movie starts in a moment most fitting to this song to play from beginning ”Read more...Collapse )
Ну й просто, що нового є з фільму “Заборонений прийомчик”
були дівчата й роботи  під музику “Duck Souce - It’s you”
Додалися а). Дівчинка й самураїRead more...Collapse )
в). дівчата й зомбі (на музику Прокоф’єва до Олександра Невського!) https://stepan-khrabrov.livejournal.com/video/album/420/?mode=view&id=276
а  кліп Качиного Соусу “It’s you” є чудове “В клюбі танці” Скрипки:
Все! Решта - аніме, але хто буде дивитися цих дурних покемонів. . . .....

Apr. 14th, 2019

from 2011/04-05

Винниченківська премія "Золотий Бром"

З досвіду апокаліпсису - не так треба боятись астраловідьмократії, рептилоїдів-девів-пороху інопланетян (https://stefan-blog.livejournal.com/406946.html… ) - як підтримки "нової влади" силами фанатичних мас, а головне, шо підтримають спецслужби. Вот ета буде проблема всім мольфарам! Вот ета буде проблема всім підпільним борцям з "матрицею"!)

Але стосовно тих реалістичних по ряду факторів часів (десь як тут:https://esquire.ru/editorial-blog/4189-editors-letter-93/ просто відмінне інформаційне поле й конспірологічний здогад все перегородив, факти співпали, відчуття правоти додало..бо такий я був хріновий духовидець що відчував й взаємодіяв наперед з тим що потім фізично вже на очі попадалО)

Переключення з апокаліпсису спамодиктатури спрацювало по методу "клин клином" - одну неадекватну точку зору вольовим рішенням замінив іншою, миттєво перебудувавши враження, бачення, притягнення, дослуховування і недо/переглядання... просто якимось Глобальним Вибором вирішивши Обрати.

Відтак, на ранок світовідчуття перебудувалось - на теплу й любов, і теплота душевна не проходила, кілька місяців переслідувало внутрішнє тепло.

А до того мучило щось приблизно (багато схожих фактів, на власну міфологію) таке https://stefan-blog.livejournal.com/2018/11/04/

відтак, настало сяке-осяйливе духовністю, ЩАСТЯМ САМОВИЗНАННЯ Й ЛЮБОВІ ДО СЕБЕ ЧИЄЇСЬ У СВІТІ*: https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/posts/1959541654099486
Обережно, за зайвими посиланнями можна на "СвоєрідноРосію" походити))

От десь як в дитинстві маємо геть інше сприйняття:
УЯВІТЬ, що воно може раптово повернутись, якщо підсилити енергії вібрацій, загорнути вас у кокон любові, настАновити нові часи (десь як було на майдані-1)

Так от...
з часу 2009 не мав жодних серйозних закохань (тобто, взагалі ніяких, хоча була мить, коли тиждень муляло, щоб поїхав в бородянку..з'їздив, і погруженіє в егрегор бачення світогляду по саундтрекам колишнього клавішника "Арії" (й треку Another Life - pOLTAVA) - https://www.youtube.com/watch?v=TxZk1ceAc5I - пройшло. Та Ви розумієте, шо це було? Поступово почав проступати інший реальністно-образно бачений егрегор.
Хоч скільки знаю: все це ілюзія, уявлення, і нічого шугатись людей що їх якось емоційно сприймаю, раптово цікавить образно уявляний їх Всесвіт смаків, філософствувань, декорацій, лексикону (от блін...отжеж, блін)

Вибачте, постійно відволікаюсь:

(так от)

цікавий був ефект повної зміни взаємодії притягнень і бачень - зовсім інше дослуховування думок та вражень.
Та що там розказувати?
Тільки 8 років про це й згадував.
Але от що хотів сказати: ЩО БИ ВИ НЕ ПОЧУЛИ НА ВУЛИЦІ І НЕ ПОБАЧИЛИ ЗНАКИ У ВІДПОВІДЬ НА ВАШІ ДУМКИ - ВСЕ ЦЕ МАРА ОСОБИСТО ДЛЯ ВАС, ЩОБ ВИ ЩОСЬ ЗРОЗУМІЛИ, СПРИЙНЯЛИ, ВЗЯЛИ ДО ВІДОМА,

Відтак, перемога Зеленського може бути непоганою
Бо за Ющенка ми тільки трохи навчилися самі громадсько-суспільно організовуватися, путінська агресія звела нас з далекими однодумцями, а тепер ще слід навчитися сприймати сусідів такими як вони є: тобто, комунальних сусідів, по житлмайданчику.
Бо от зоозахисники знають наскільки ззовні адекватні люди - ненормальні, коли міфологічно й не розбираючись починають як нам жить розказувать, а самі тільки пригружають - нінащо нетипове для свого досвіду і кола знайомств вони не здатні.
а ВОЛОНТЕРСТВО - це ті ж самі люди, які щось помічне для суспільства й держави взяли на себе, а не переклали на інших.

*- правильно, чого весь час не хватало. Щоб бути іншим, стати іншим, перестати себе ненавидіти. Виявилось, тоді, світ любить мене за те яким я є. Тривало недовго. Депресія. Привіт, синхронізаційний жанр на основі символічного конспіроложества)



під КатОмCollapse )

Дебілізм ситу..ації...

Півроку ніхто не дзвонить (з часів Енжі у Люди), не питає, не цікавиться, щоб взяти репощених тварин.

Зато щодня тягаю лову..шки

Сплю в транспорті. Не встигаю. Не встигаю. Багато вже не дзвонять - не треба.

Немає такої професії ані сил - "професіональна котоловля".

Я це ненавиджу, коли чую - "лавец",

Адже нарятував тварин яких не в змозі ані сам оплатити, ані пропіа...рити.

Тільки якщо хтось сам не візьметься замість мене.

Доки щодня пастки - в громадськім транспорті.

І здоров'я - бажає кращого, коли нема... творчого настрою-https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/posts/2128433270543656



Про життя в зоні, бо для людей занадто душею мутований

https://stefan-blog.livejournal.com/544461.html

Про початок 2013, марні надії, умовивід з нормального стану писання, повернення до гри в зальотної думки слідування:

Відкривай першу-ліпшу (а отже, "підсвічену") книгу на навмання сторінці, так ми і знаємо, що "не всі психічні процеси" протікають фіксацією у голівці.

Виглядай у вікно по сигналу "зараз"- хм, вже третій раз за ці дні в момент цей швидко пролітає згаслий китайський ліхтарик. Думка жартує: "нло"?
Цікаві результати у гугл-пошуці, мабуть, "щось знають", феї-барабашки-співпадизації дуже цікаво увагу привертають.
Два роки тому шось подібне знаходив та з вікна бачив - прям так ноосферно щось звисока цікавив@
!

"Дорога в мій дім" - і для людей тут зовсім не місце. Якась проекція ума-серця, спілкування з внутрішнім космосом, в якому лунає чужий холод, логіка не може вгадати що за сюжет тут проходить.
Ну, я ж звик...що має ніби як закінчуватись..хеппі-енд? Ні, після притулку, війни приколів, знакового розводняку та мисленнєвих приколів - чорнушна депресія, що все намарно, безсенсово та розігрануто (а ви вмикали телевізор в той момент коли щось бентежно думаєте, а нова думка підказала що САМЕ ЗАРАЗ буде дещо побачено й почуто.

Apr. 3rd, 2019

полки

[reposted post] Олесь Бердник.

Світлина від Stefan Khrabrov.Немає опису світлини.Read more...Collapse )

Mar. 31st, 2019

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

(no subject)

Які в нас є нові рими?
Рідкісно, але таке:
Напередодні Хеллоуїна 1938 артисти Mercury Theatre on the Air вирішили поставити у своїй одногодинній радіопрограмі роман Герберта Веллса «Війна світів», перенісши його дію в Нью-Джерсі 1939 рокуCollapse )
через недосип здалось що дарма я оце сам собі призначенець, звисока дивлюсь на цивільні відносини, йиншої собі діяльності не вбачаю - "колись може щось" після 2012 не вірю й не розглядаю, бо серце надійно за бетонним парканом лежить, зір прикрит бронесклом, кольори відсічені від емоцій. Мав якийсь час у серці обігрівач (далекий віж реальності), але чимдалі з зоозахистом -смішно його вмикать, хіба що уві сні нагадає. Нема поруч людей - є відсилки у підсвідомості за те перед чим незручно - соціальні уроки, або на те що попри далекість і непов'язність душевно підсвітлює, в цьому плані іноді снилась співачка Гага. Ну так, чимдалі важче собі виправдовувати "чого в житті роблю", коли вже розібрався з синхранійною творчістю, бо на пам'ять впалих пісень хотілось у переграванні застосувати. І перекладав деякі на англійську, субтитри вставляв, а як просувати-не додумався.
Як і свої власні зоорослідувальні наривання-творчість явно для дуже вузького круга.
Бердника поелектронізував, якого ще не вистачало, навіть критичні на нього статті - раніше б з таки не зв'язувався, бо духовності замало. Нині, рік тому, був радий попрацьовувати і такому-хоч якась теплота у серці, хоч якась уявна суспільна користь -почитти й електронізувати відфоткані 2012го документи шість років потому.
Чим жеж займаюсь? Куди поділась щораз уявна Місія, емоційна вмерлість, самодостатність. Поки заспокоюю себе що розсипалась зварювальна маска відгородження від світу щоб понаписувати оце і Лану Дел Рей українською перекласти
(Бо зазвичай навпаки: Сердючку, Скрябіна, ОЕ - англійською, і бажано вставити у суб-титри).
Заняття ці всі для самодостатності, доки працюю кур'єром, і третій рік боброловлю на волонтерські прохання котячності.
А після сну від недосипу здалось що не так живу, не вистачає у житті фактору товариств та близьких людей.
Шо не дивно, кому пояснити шо досі переймався розіграшем синхранізаційних знаків та феєричним відчуттів, далеких від обивательщини та логіки. Холодом дихав космос, я знаходив себе в епосі мудрості-самотності - та й годі.

* * *
Музика і Бердник: https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/posts/2081103651985273?notif_id=1553983494548823&notif_t=feedback_reaction_generic&ref=notif

6 годин тому:
7 років (сім років)
Я знаю, що всі почуття та доторки - не стосуються мене,
Тексти в піснях не відлунюють (крім можливості накласти на аніме чи сторонній виднограй), взагалі кліпи бува засмучують - далеко їм до небесно-натхненних країв.
В книжках секс без причини якось злить - де нема ні війни, ні struglle-нини, ні над буттям іронізувань (не дивитись "гру престолів" допоки їх рутину спокійно не можна сприймать, а то як мудаки та королеви зайняті тим що для мене ушло до жанру фентезі? Щодня цю бентегу відмічати - не знаходити слів для пояснення мети так змін чекати: адже не можна й не варто шукати щось самому, проти цього інтуїція і все знання життя, в якому доля підкидує усілякої "жєсті", а я чогось вирішив що хоч одна тема не має пересікатися з мораллю та логікою надбання вуличних квестів: який я після цього культурний персонаж, якщо замість втрапляння у сюжети бідувань - почну знаходити собі на стороні завдань? Є підозра що все скотиться до чергового філософствування під заходи Сонця над недосяжним - як жеж тоді камінь на душі? Хіба не стане важчим?
(До речі, про той камінь, куди він подівся? Був сім років, потроху легшав, але без нього якось некомфортно забагато дихається й замулюється мисля. Забагато регістру емоцій, в око втрапляють деталі жестів, слух шарпають тексти пісень. Вже не кажучи про біль відмерлих центрів в грудях, давно собі мовчали на всі трагедії, ностальгію сприймали, небесне, а тут - бздєць! Якось забагато стало оперативних варіантів для прийняття рішень, замість від дому до роботи, від компутера до туалету (додати: книгарня, електронізація з бібліотеки праць Бердника, додати: котоловло, дворорятування) - надибалось у що вірити, на приємне відволікатись, милуватись людським в оточуючому, а не постапокаліптичною спальних районів сталкерністю... а ще згадав яке трагічне безглузде і почесне місце в житті посідає любов. Бо де я, а де люди? Я сам собі діючий персонаж пригод, направленний задумом надособистісним. Спитайте письменника чи варто йому слідувати інтересам персонажа, якщо тому немає жанрових причин, чиннот - чеснот. НУ ТАК ВОТ ;)
STEFAN-BLOG.LIVEJOURNAL.COM Великое Подземное Путешествие The Great Underground Quest Маленький Стирх сидел в своей злополучной гостиной и грустил о любви. Пальцы безынтересно поигрывали ложкой в стеклянном стакане, рука…Collapse )

27 березня:

Подівся зручний поважний сум постпросвітленця,
Ти звідкись узявся, невчасний сум облишенця.
Раніше з усіма цими використаними піснями було тільки пам'ятно: все нагадувало що вса давно ... неактуально. Комусь так молодість надихають згадувати руїни і фотки Радянського Союзу, мовляв, було ж у нас ВСЕ, рідне і понятне, хай були тоді голі та босі, зате космос манив доступно собою.
ГОЛОВНЕ - ЦЕ ВНУТРІШНІЙ СВІТ, ЧИМ ЖИВЕ, У ЩО ВІРИТЬ, ФАКТИ Й ПОЛІТІНФОРМАЦІЯ ПІДТРИМУЮТЬ ДУМКИ ПОЛІТ.
Настали інші часи, покоління просрали й розікрали.

От десь я так зі всім, у що вірив.
Зі всім...царствє-боже-внутрі-нас...в чім побував

Гормональне збудження плюс шок, плюс саммадхізація,
Надалі всі роки, всі довгі роки, нічого не іспитував сильніш.
Допоки.
Допоки.
Не брав участі, не перетинався, не цікавився, не витрачав уваги.
То де ми там загубили постпросвітлене знання, могутній усепофіг? Тепер як заново вчитися жити й мріяти.
Як можна мріяти - та хто я такий?
Був би інший - не відбувся, був би зайнятий чимось суттєвим - не заопікунився б
(Вдале слово, а то все рифму підбирав: "роздуплився?" "Тлумився"? "Розкуркулився"?).

Хвилює чи цім враженням просто річниця- та вже було подібне щось, про шо згадую як доставляю (і музику, і настрій), на фучіка-соломенку, там парк, з-під якого романтично виліз з чагарів о 4-ій ранку. До парку в ніч на трійцю (юбілєй назад) йшов ніч, кілька годин ходив навколо,слухаючи сову, потім пішов додому по ж/д колії, наспівуючи :"тонеш-тонеш не потонеш"(мумі-троль), "а гетьману ніхто не пише....чомусь"(квн-пародія бі-2)
Нащо було і яка мета, щойно сьогодні дивився на той парк - як міг додуматись до ранкових в росі хащів і ж/д колії? Йти додому, наспівуючи "Дельфінів" Мумі-троля.

А їй ,з будинку куди йшов півкиєва,трози скоротивши шлях маршруткою з ленінградки по патонів міст, трубу прорвало, і потоп був, якраз зранку.
Але це не мета була, я, звісно, ні при чому. Дурними походеньками під будинок і назад на метро просто відбивав страх-сумнів почати нову для себе розмов
у
О, не про теє розповів.
Навішось без толку все зайве пригадую, чим до "зоозахисної Інформаційної війни-2010" дорожив (це та...про яку навіть ніхто і не чув, бо по ЖеЖе конспіроложив...і в ФБ З НАШИХ ЩЕ НІХТО НЕ БУВ!)

ранішеCollapse )

Mar. 24th, 2019

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

2011.06-2011.07

Про 19-23

кліп "Дафт Панк на Дорн Іван"Collapse )

Про 23

Господи, я впав, я оступився!
Нічого мені не треба було - позбавитись від випробувань.
Й просто спробувати для своїх телевізійних уявлень про молодіжне походити.
Так довго ненавидів все "цивільне", що врешті без нього звик жити.
Тепер не маю ані поняття куди діватись - раніше щорічно (2006-2010) рятувала кардинальна зміна обставин,
Якщо так можна назвати повну втрату кола спілкування і переключення на здобування геть інакшого.
Тепер, з 2012 *(а я пишу про свої 23) нічого не лишилось хотіти крім реабілітуватись і бути визнаним, ба дійсно, ілюзія любові і всенародного значення, хай то випадковості і "тимчасова адміністрація в голові" знаків тлумачення -все дало найщасливішу на світі мить.
А тепер, коли програні всі строки устигнути про себе заявить, лише гординя в душі темним вогнем горить.

Дострибався, аж гладшаю, зі котоловками о 6-ій, 5-ій ранку, батончики й паніні, нормальна їжа о півночі, бо зранку знов бігти кудись.

А вночі замість перекусу заснув за складанням чергової рифми ("Господи, я впав, я оступився!") про одчаяння та безцінь, карочє, про улюблене та звичне - чом моя біографія така? Ах, як болить, і красивий фентезийницький (безглуздицький) музсупровід!
Досі, 7 років життя назад, невизнаванного собою ні "сюжетно", ані "духовно"(не порівняти з часами коли я до Знань копався!)
мав звичку до "підкидання пригод", як в казках завданнячка і дивні створіння на шляху до невимовної мрії.

про 17Collapse )

Стоп-кадр.
Повертаймось до 2012.

А тут із Просвітленням все обірвалось - більше нічого крім спокою не хотілось, гадав, уже доволі героїчно настраждався.
КІНЄЦЬ? МАВ БУТИ ХЄППІ-ЕНД? (згідно всім архетиповим сюжетам та стану самогіпнозу, недарма знущався знаковий світ, доводячи що в гуморі й моді теж орієнтуєцця, прям тобі як поету Бездомному в Булгакова)
Х-хе, ні, лиш початок грубого Путі.

25-26Collapse )

Нині став сприймати прості тексти попси - про дівок, капєц якись! Було не більше ніж балаканиною для молодих, а несподівано виявилось житушним сенсом.

про 25Collapse )

Бо з кінця 16-ти якось нічого не хотів.
Туди, до суворомордої дорослості,
Були звернені мої почуття й думки,
А вищу освіту я не вибирав, бо толку?
Головне свій шлях, фентезійний світогляд у пошуці самореалізаційних нагод.
Але не дійшов і до інтернет-спільнот, бо толком нічого більше геніального не писалось.
Знайшов на вулиці само(спец!)призначення(Геройство!), здрастуй волонтерство,
Чи як це звется коли чіпляєшся до людей, шоб вони не жебракували такі мрачні?

про 18Collapse )

Прожили близько півроку, не більше; ще три - батрачив притулково. Глузливо звався "валантьор".
Немає вже лідерші, рішення приймаючої ієрархії,
Її місце заняла просвітлена духовність в серці.(тому так легко через 4 роки наші "кармічні відносини" оголосила завершеними, цьому сприяв ще один привласнений мій паспорт..сам же віддав)

Примітка: не забути перевірити наявність свого прізвища в реєстрі виборців, а то з цими втраченими паспортами постійно поза громадським обов'язком.

Немає друзів крім блогерів (та ті й не побратими),
Думав, що часу багато,
Жив фентезійним скеруванням,
Електронізовував, інформував, спаменив,
Збирався на чудо надіятись, що все змінить.
(В притулку +20 котів і собак, таргани і неадеквати, схоже таки був цілком в дусі їх, раз думав країну духовністю рятувати)

Нічого мені не треба було
Крім відчуття достаменного
Що серце вільне від совісних турбот,
Що світла полегкість,
Та рутинна ретельність
Дарує трішки маргінальненьку правильність.

Про 20

НЕДОСОБЛІМУВАВ
В будь-якій неясній ситуації - вмикай на повтор молитви,
Який совісний образ маєш, що порадить відношення душі до дії?
Яке твоє уявлення про аувдиторію - завжди уявне. Яке їм діло, що ти йдеш під Чумацьким шляхом, шорохами жабок та йожиків, шістдесятий кілометр на повороті з траси Миколаїв - Херсон
(Під "молодіжну" музику в голові. Не тільки молитви! А й passion pit - reeling https://youtu.be/qVstHPhaJ6M, One more time - daft punk)
Знаєте, дурнe таке враження , що насправді мені "20", а решту частину - десяток років, я десь проспав, втілюючись у геть неправильних версіях. Не дивно. Ці версії свисока весь час гляділи на того, кому 20: як можна була так увліктись п*здостраданіями? Стільки часу потратити на емоційний плин? А як же Надціль? Он, в міні-притулку, який маєш заезпечувати, позначка сягне скоро +20 тварин. А ти.... в надії шукаючи на чудо, відстежуєш знак, подію, шо все змінить... набридло. Спробував вже вкінець в армію (не взяли). І нову версію Степана доланням страхів інсталлив.
Може в цьому й був сенс - доподвижатися до того, щоб не відчувати більше обов'язки, що чимось не тим займаюсь нідочого. І мрія була покинути ще Блог... ага, якби покинув, на якому б місці і ресурсі настройки мізків собі би скинув, а так езотерик-езотьор, контактерик-вконтактьор...
Проблема була - мало всякий брьед писати, так ше й "реакцію спостерігати". Ото знаєте: книжка духовних спецназівців - закінчуєтся букетом як знаком одному менту братися за зрадників... ну так коли себе самого настиг кінець усього що знав звичного ( степан-2009 був неактуальним вже другий рік, але всім френдам спамив) : Степан-2011.08 чи 09 спостеріг аж три букети: одним студенка п*здила міністра освіти (Табачник так зіщулився, ніби сценарій і постановка), інший українець подарував на прес-конференції Мадонні - вона відкинула , бо це не її тип квітів. А засушений букет ішє знайшов у себе під дверима. Казав уже, що звертаю увагу на всяке сміття? Іноді, раніше до депресії-частіше, мав звичку підбирати усіляке, що можна донестИ до мусорніка по дорозі - ану, не засмічувати природу! В ботсаду бруду набрав, але знайшов й гривень двадцятку. Між Херсоном й Миколаєвом на трасі кишені понабивав. Та й загалом - ще в цьому роздивлятись символічне значення?
І як з усім, що стається: землетрус в віргінії в переддень незалежності-2011, відкриття стадіону олімпійського з неясними сюжетними іграми, відвідини Януковичем на 1 вересня інженерної гімназії, де перед тим ковш ескаватора видобував з асфальту такі звуки, що розійшлись відеозаписами про наш район "звукі землі/ ангельскіx труб/ як конаючий динозавир" - ну, звісно, в цей період завдяки випадковостям кинутим в блог, конав політично-конспірологічний егрегор..чи власний "дах"-мозОк.
Текс-с, чого прокинувся о 2 ночі?
Певно, вже насублімував.

Минула частина: роковини ЖЖ відмічають свої почуття) https://www.facebook.com/groups/654814508004577/permalink/1280814278737927/

Адаптований переклад, практично, отсібятіна.

Faith no More - Small Victory

Гідність ніколи знову - Мала зрадоперемога

Иєрархії
Підтримують нас в нічнім стоянні,
Братній дух
давайте вже Спасіння іншого разу,
Невтішний просерун!
Горлаю я своїм горлом зкутим!

Розтрощенний партрет
Розфондюємо трофеї
Нуль від поразок,
Чи можеш дозволити собі таку розкіш?
Невтішний перемогою здобутою.
Але я потримаю свій писок стуленим.

Воно не має бентежити мене, воно не має, а бентежить!
Воно не має бентежити мене, воно не має, а бентежить!

Малі перемоги,
Медальйони та пролежні,
Вуста на моїм лику
Гадають думку що, може,
я колись тебе відгамселю
Але я тримаю свій писок стуленим.

Воно не має бентежити мене, (нєть-нєть!) воно не має, а бентежить!
Воно не має бентежити мене, (нєть-нєть!) воно не має, а бентежить!

Якби я тільки мовив тобі,
На одній незмінній гучності,
З одним незмінним наголосом,
В одниму незмінному ритмі
Прямо тобі до вуха.

Ти б все ще не почув.
Ти б досі не почув!

-embed video: music from June-Jule 2011.

Mar. 15th, 2019

from 2011/04-05

А що я робив останнім часом? ПИШУ

Так чудово перекладати, фрагменти пісень, накладені на шо-попало: https://stefan-blog.livejournal.com/1402032.html

Март 7Collapse )
Дафт Панк на Дорн Іван
типу переклад, плюс побачена на фб гра - вставляти у пісні трусиCollapse )

Март12

Про шо ше не розповідав?
Палець порізав, а інших змін не мав,
доробляв у Март 13Collapse )

що останнє цікаве прочитав: Про їжаків, котів, собак https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/media_set?set=a.1990483684380604&type=3

Feb. 23rd, 2019

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

KINO.I трiшки собак

Додав переклади, новий трейлер


Лана Дел Рей - Відеогрульки (переклад з оригіналу)

Притули на обійсті,
Стрибаючи в твою швидкісну автівку, свистячи моє ймено,
Відкорковуючи пивко,
Й ти кажеш: "йди-но сюди" й граєш відеогру

Я в його любимій легкій сукні,
Спостерігає як знімаю одяг, хапай це тіло на Печерськ
Кажу: "ти найліпший",
Хилюсь обцілувати, накласти любимий ним парфум.
Давай грай свою відеогру

Приспів
Для тебе, для тебе, все що роблю
Весь час тобі це товчу,
Ирій на землі де ти є поруч
Розкажи про речі ти дуже хочеш
Чула ти любиш розпусних, любий, чи справді так?
Це ліпше ніж я попервах знала
Вони кажуть що світ створений для пари
Варто жити лиш коли тебе хтось любить
Крихітко, тепер твій хід

Лящати по ветхих барах,
Загравати з старими співаками,
Живучи для слави.

Цілунки в темно-синім,
Граючи більярд і дротикіння
Сєга і ДендІ

Він трима мене в своїх граблях
Буха, і бачу зіроньки
Це все що мені на умі

Бачати беркиць друзів
Вперед-назад до шинка "Старе Пабло"
це моя концепція потіхи
Граючи відеоігри

Приспів

Нумо ти ходи
Нумо ти ходи



Лана Дель Рей - Національний славень
Бабло - це гімн поступу,
Тож перш ніж пройдемось,
Скажи, де ти живеш?
Я твій національний славень, Божечки, ти такий статний,
Візьми мене в Хемптонів Бугатті Вейрон,
Він любе залицянки, безтурботно розв'язних, тримати мене по викуп, верхнє адмін звено.
Каже "будь крутою", та я досі не зна як це,
Вітер у косах,
Длань на потилиці, спитала: чи можем відкласти вечорниці на потім? "Так",- він відрік.
ПРИСПІВ
Скажи мені я твій Національний славень!
(Преклонись переді мною, ти так мене дичиш!)
Скажи мені я твій Національний славень!
(Цукер, цукер, як нині? Прихопи своє тіло на Липки)
Червоне, біле, небесна блакить,
Літнє в ефрі
Ирійне в очах твоїх,
Сонце, я твій Національний славень!
Бабло це причина чому ми жиєм, всі знають цей факт, цьом тобі цьом.
Я співаю національний славень, струнчусь над твоїм тілОм, обіймаю тебе як пітон.
І ти не можеш втримати свої руки від мене, так само як свої штани.
Бач, що си накоїв, жени мені Чеврон, [компанія відома корумпційними скандалами,-примітка]
Кажеш бути крутою, та я вже найкрутіша..
Схаменись, я сказала, хіба не знаєш з ким тусиш?
Хм-м, гадаєш, кульком діамантів мене підкупИш?
ПРИСПІВ
Це любова історія сучукрліт
На шести сторінках, нашвидкоруч й немічна лють.
Перемоги й попойки, частування і гонки, надмірні закупки,
Передоз і відходняк від наших трав, наша любощі, наші мрії та шал.
Розмивають межі яви та мари.
Тільки Бог може, потрібен хтось хто втриматись допоможе,
Він впорається, я певна, я певна.
Утримає мене в своїй дзвіниці, башті, отелі.
Бабло це гімн поступу.
Тож, клади макіаж і вихідне плаття.
Хлопче, я твій Наційний славень, підійми руки вгору, давай навстоячки мені віншування,
Чувак, ти приземлився,
Немовля в володіннях солодощів та загроз, Королеви Сайгону .
Крути - Cruel WorldCollapse )
Нілґейманівщина? Олдівщина? Жаданівщина!Collapse )
Вмерти молодо і жити хардово,
Так мій батько існував перфомансово,
Бухати весь день і балакати до сутінків,
Ось шлях для подорожніх голубів
Катайся до темноти.
Не кидай мене нині,
Не кажи "бувай",
Не повертайсь спиною,
Лиши мене натхненною й сухою.
Приспів:
Чую птацтво в літньому вітрі й швидкую,
Я на самотині уночі,
Намагалась дуже не втрапити до халепи,
Але війна в мене в голові.
Їздую собі...
Я втомилась бути ніби як їбанута,
Я втомилось від їзди до зірочок ув очах.
Я дивлюсь вгору почути саму себе: крихітко, ти так настраждалась, багато, тож просто їду собі.
Просто їздую собі.
Приспів.

Переклад фрагменту на трейлер "Поводиря" у другій половині екранного запису.


* * * *

Сині джинси, біла хфутболка
Зайшов в кімнату, прикинь, запалив мені очі
Це було тіпа Жеймс Дін, точняк,
Ти свіженький як смерть і хорий як рак,
Ти торчиш панк рок, я росла на хіп-хопі,
Але ти личиш мені чоткіше ніж мій улюблений светр,
І я в курсах,
Що любов ница і кусюча,
Але досі пам'ятаю той день коли ми закорешили в грудЕнь, ох, чувак.

ПРИСПІВ
Буду кохати тебе до кінця днів,
Чекатиму многа мільйоноліть,
Присягни що пам'ятатимеш - ти мій,
Чувак, чи здатен дивитися крізь ріки сліз?
Кохаю тебе більше
Ніж оті б*яді що були раніш,
Скажи що запомниш, скажи, що запомниш, чувак, оххх,
Буду кохати тебе до кінця часів.

Великі мрії, ганстьОр
Сказав: ти маєш звалити щоб почати життя знов.
Я була типу як: о ні, прохаю, залишся.
Нам не треба бабок, ми можем діла всі зробити на мазі.
Але він почимчикував у Неділю, кинув що буде дома до Понеділка,
Я залишилась ждать, негодуючи зла бажать.
Але він
Гнав по довгий рубль,
Попав на діло, це останнє що про нього звістило.

Приспів

Ти уходив щоночі, й,
Чувак, все нормуль,
Казала: не гребе що ти коїв,
Я буду на твоїм боці,
Тому що мені кататись чи дохнути,
Просреш ти чи політаєш,
Дірмо - жизнь, але ти хоча б пробував

Але коли ти пішов через ті двері,
Частка мене померла,
Я сказала хочу більшого - але це не те, що мала в умі,
Я просто хотіла як було раніш,
Ми зависали всю ніч,
Потім вони свиснули тебе в мене, обікрали мою жизнь.
Ти просто маєш пам'ятати

трейлер Петлюри - Зродитися щоб вмерти

крайні три хвилини тута

Лана Дель Рєй - Зродитись щоб вмерти
...
Згубила, але нині надибала
Можу бачити, а була сліпа
Була до того бентежна як дитина мала,
Намагалась узяти що можна дістати,
Настрашена, що не можу віднайти
Усі відповіді, любий мій.

Приспів:
Ніт смути мене, най не доводь до сліз
Часом любові не доволі, та
дорога терністіш все більш.

Бав мене далі,
гайда візьмемo вгору,
Дорога довга, дійдуть не всі *,
Отримуй втіху хоч в цю мить.

Пройдемось по дикий бік,
цілуй мене під зливою лютіш,
Ти любиш своїх дівчаток повар'ятіш,
То ж, обирай крайні слова, це крайній раз,
Бо ми з тобою - зродились
щоб вмерти згодом.
зродитись щоб померти
зродитись щоб ромерти.

Приспів
Ніт смути мене, най не доводь до сліз
Часом любові не доволі, та
дорога терністіш все більш.
...
...

* - відсилка до 'Спустошення' Любомира Дереша

До теми, як починав і закінчував цей Блог: https://stefan-blog.livejournal.com/1174208.html#comments

про собакCollapse )

Лана Дель Рєй - Зродитись щоб вмерти
...
Згубила, але нині надибала
Можу бачити, а була сліпа
Була до того бентежна як дитина мала,
Намагалась узяти що можна дістати,
Настрашена, що не можу віднайти
Усі відповіді, любий мій.

Приспів:
Ніт смути мене, най не доводь до сліз
Часом любові не доволі, та
дорога терністіш все більш.

Бав мене далі,
гайда візьмемo вгору,
Дорога довга, дійдуть не всі *,
Отримуй втіху хоч в цю мить.

Пройдемось по дикий бік,
цілуй мене під зливою лютіш,
Ти любиш своїх дівчаток повар'ятіш,
То ж, обирай крайні слова, це крайній раз,
Бо ми з тобою - зродились
щоб вмерти згодом.
зродитись щоб померти
зродитись щоб ромерти.

Приспів
Ніт смути мене, най не доводь до сліз
Часом любові не доволі, та
дорога терністіш все більш.
...
...

* - відсилка до 'Спустошення' Любомира Дереша

Jan. 1st, 2019

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

Лірика Миколи Руденка - Ігор Качуровський (до інших передрукованих статей і документів у Нотатки)

З видання Смолоскип ім. Симоненка, Балтимор, 1978, Торонто.
Усю радянську політику у галузі літератури можна звести до чотирьох пунктів: 1. намагання видавати письменників за комунізуючих, «проґресивних», революціонерів, марксистів чи принаймні – реалістів, 2. навпаки – комунізуючих літераторів підносити до ранґи «великих», 3. замовчувати небажаних, 4. коли не можна промовчати – очорнювати.
Стосовно української літератури ця політика, як не прикро, іноді сягає успіху. Так багатьом нашим читачам і деяким літературознавцям за кордоном прищеплено віру в офіційну гієрархію українського письменства: мовляв, у галузі поезії перший – Тичина, в галузі прози - Гончар…
Супроти Миколи Руденка офіційні чинники застосовували й продовжують застосовувати кару мовчанням. У роках 1966-71 Руденкові пощастило видати три збірки поезій: «Всесвіт у тобі», «Сто світил» та «Оновлення». Жадної погромницької статті проти них не з’явилося в київській пресі, а проте всі три збірки вилучено з обігу, і поява кожної з них – як писав автор у одному приватному листі – «супроводжувалася звільненням з роботи редакторів або доганами, закритими постановами тощо…». За збірку «Всесвіт у тобі» поета – через шість років після її виходу в світ! – виключили з партії.
Але, подібно до того, як на творчість Олеся Бердника українська читацька публіка за кордоном звернула увагу, коли почалося його цькування в радянській пресі, так і Микола Руденко опинився в центрі загальної уваги у квітні 1975, коли наша преса принесла вістку, що в його київському помешканні, за санкцією московського прокурора, переведено обшук, що в нього вилучено рукописи недрукованих творів (за всіма даними – один примірник машинопису цієї книги, яку ми вам тепер пропонуємо, а також український оригінал науково праці «Економічні монологи», тим часом, як російський варіант цього твору шляхами самвидаву помандрував на Захід…), вилучено й засіб письменницької праці – писальну машинку, а самого його, як члена групи «Міжнародна Амнестія», було заарештовано, однак через кілька днів - звільнено.
Наступного місяця Миколу Руденка виключено зі Спілки Письменників – останнім часом таке виключення можна вважати найвищою літературною нагородою: коронацією терновим вінком!
Незабаром ми довідуємося, що він працює нічним сторожем, а платні, яку отримує, вистачає «на хліб і цигарки».
Далі прийшла примусова експертиза у психіатричній лікарні, оголення Української Групи Сприяння виконанню Гельсінкських Угод, арешт, комедія суда і вирок: сім років ув’язнення і п’ять заслання…
Судили Руденка разом з Олексою Тихим – спеціально, щоб мати можливість уникнути розголосу, щоб тримати його справу оподаль від громадської опінії, якнайдалі від найближчих друзів – фактично потайки…
Це той засіб, що зветься «кара мовчанням»…
Саме застосування «кари мовчанням» я й пояснюю той факт, що Микола Руденко, який після смерті Леоніда Первомайського (до речі, були вони друзями й однодумцями) залишився коли б не найбільшим поетом радянської України, донедавна був майже зовсім невідомий читацтву нашої еміґрації: не знайдемо його поезій ні в «Панорамі» Івана Кошелівця, ні – аж до останнього часу – в таких журналах як «Сучасність», «Нові Дні» та «Визвольний Шлях». Я особисто захопився лірикою Миколи Руденка, натрапивши в журналі «Вітчизна» за 1971 рік на добірку його поезій «Суворий світ».
Read more...Collapse )
Ім’я Миколи Руденка ми знаходимо лише в довідникові «Письменники Радянської України» (там понад 2.000 імен, з них третина не має нічого спільного з Україною, а половина з літературою…), а і в російськомовній літературній енциклопедії («Краткая Литературная Энциклопедия»), куди з тих двох тисяч ледве чи потрапило зо дві сотні…

Невеличку добірку віршів М. Руденка дає київська чотиритомова «Антологія української поезії», проте на підставі тієї добірки тяжко скласти про нього, як про поета певне уявлення. Справа в тому, що протягом чверть століття – від початку тридцятих до другої половини п’ятдесятих років – усе радянське письменство такою мірою дотримувало поза мистецьких канонів так званого соцреалізму, що стерлися були грані між талановитим поетом та ремісником-віршоробом.

Хрущовські реформи, пов’язані з реабілітацією знищених літераторів, поверненням із таборів іще живих, загальним послабленням цензурних утисків та появою сузір’я молодих, так званих «шестидесятників», мали своїм наслідком також пожвавлення й оновлення творчости деяких письменників старшого (Леонід Первомайський) та середнього віку, серед яких у першу чергу слід назвати два імена: Григорій Тютюнник та Микола Руденко.

Дехто з українських поетів від першої й до останньої збірки лишався на одному мистецькому рівні і творив у рамках одного певного стилю. Тут можна назвати таких авторів, як Микола Зеров, Михайло Орест, Володимир Світдзінський, до деякої міри – Євген Плужник. Інші – як Слісаренко – кидалися від одного стилю до іншого. Дехто вже першими збірками вичерпав свої творчі спроможності, а далі – переслідував сам себе (Сосюра) або сходив на рівень графомана (Тичина). Дуже своєрідний – із трьох етапів – шлях пройшов Леонід Первомайський, що починав з карикатурної віршованої агітки, згодом виріс на літератора-середняка, а в останні роки життя зійшов на таку височінь, що став гордістю нашої поезії.
Read more...Collapse )І іншій поезії – акцентується пурифікаційна роля страждання в житті людини:

Може, колись розпізнає наука
Правду на дні філософської чаші:
Всесвіт - це мука... Одвічна мука,
Та, що породжує радощі наші.

Це перегукується з притчею Оскара Уайлда про скульптора, який, не мавши іншої бронзи, перетопив статую смутку, що триває вічно, на статую радости, що триває мить, і з лірикою найбільш ерудитованої серед нашої еміґрації поетеси - Галі Мазуренко. Паралель до естетики Шопенгауера, який писав про красу прозорости і дзеркальности, вбачається мені у віршах Миколи Руденка:

Коли ущухне хвильки мерехтіння
І ляже спокій на озерну воду,
Чому мене чарує світ, що тінню
Повторює оцю живу природу?

Той світ, можливо, має власне ймення,
Яке не варто називати всує, -
Бо то природи віще одкровення,
Поза яким нічого не існує...

Руденкова поезія назагал скупа на орнальні засоби, думка поетова переважає над почуттям. Проте здерідка натрапляємо в нього на імпресіоністично-настроєвий малюнок:

... Гречка медами червоними
Хвилює в тихі доли,
А над гречаними гонами
Линуть червоні бджоли.

Дід із села понад кручею
Їде на бочці з водою, -
Наче Перун поза тучею
З огненною бородою...
Read more...Collapse )Для українців молодших поколінь, цебто для тих, що виросли або вже й народилися на Заході, тяжко зрозуміти, що подібні вислови в нас на батьківщині звучать як виклик державній системі і що за них судять – раніш як за «контрреволюцію», нині як за «наклеп на соціалістичний лад», котрий має бути не рівно рядним із державними устроями колишніх історичних ер, а найпрогресивнішим і найліпшим…

Містична постать Матері (яка в його віршах з’являлася вже й раніш, зокрема, в поезії «Видіння»), де злилися образи не лише матері поетової та матері-України (що не раз траплялося в нашій поезії), а також Матері-Землі, допомагає ліричному героєві стати на шлях прозріння. І тоді виявляється, що попередня дорога провадила в нікуди:

На битій дорозі підкова лежить,
Вилизує хвиля німі береги.
В нікуди, в нікуди дорога лежить –
В затоплені морем луги…

Деякі Руденкові речі мають характер поетичного документу: в них зафіксовано живий шматок радянської дійсності:

Є лісова дорога до села –
Туди іще бруківка не дійшла.
З десяток верст ідуть баби й діди,
Щоб хліба в клунках принести туди…

Якою мірою постать ліричного героя цієї книги збігається з особою самого поета? Не знаючи особисто автора, тяжко було б відповісти на це питання, але задокументована й припечатана судовим вироком його діяльність на користь України й Людства, свідчить, що між цими двома постатями, мабуть, узагалі немає розбіжности…

Крім лірики, на сторінках цієї книги зустрічаємо також ситуаційні й сюжетні речі, де виступають вже не ліричний герой, а інші індивідуалізовані персонажі.

Найяскравіша серед них постать «реабілітованого» вчителя – в однойменній поемі, котра не поступається своїм драматизмом відомій українському читацтву поемі «Хрест».

«Реабілітованого» я читав, водночас слухаючи "Ададжо" Альбіоні - і ці два твори зливалися в одно, творили єдину цілість, бо музика була варта слів, а слова - музики.
Ігор Качуровський

Передмова до самвидавної книжки:

Петро Григоренко: МИКОЛА РУДЕНКО - ПОЕТ, ФІЛОСОФ, БОРЕЦЬCollapse )

Dec. 28th, 2018

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

ще дописуватиметься

ІІІ

Для підтримки боєвого духу святих паладінів католицької цифри - на стінах готелю розвішані дитячі малюночки. Адже, при церкві ж сиротинець обладнаний, звідки й вийшли боєві самураї і кілері у монашій подобі

IV
Майор перехоплює владу у підпільної нацистської закуліси, згодовує командування і під музику (у синхронії - Gift of Death саундтреку Джеремі до ввдміненної гри "Awakening") разом з німецьким повітроплавним флотом вирушає на війноньку.
А співоча (в данному наклаленні - це не Чарівний Стрілок Вебера, а "Вище Неба") "віджимає" королівський авіанрсець на засадах зради та обіцянок, розстрілює одною магічною кулею всіх трьох англмцьких зрадниеів і по няшному годдиннику чекає прчатку операції "Морський Лев ІІ". Няшний годинник згодом за півдоби тріскає під каблуком Алукарда ("Тікааай, бо буде війна", "Люди як кораблі"), що десантувався з висоти 9 кілометрів на списанному літакові-розвіднику.
У манзі глава "D6" - про те як королівські лицарі отримали літак.
У главі"D4"-про те як переодягнуті у пустельну форму вампірізовані солдати заздрять офіцерському корпусу "Верфольфівців", які здатні не боятися Сонця.

"Гордо пливем, і не вірить ніхто, що ним зацікавиться зло",- Алукард всотує верфольфівчанку, доки командип "Крайньгго батальйону" розпинається яка ця веселощ - війна.
Звісно, "Blinded by the Light", a потім "Все буде добре".
Або ж "Four Horsemen" гурту "Дитя Афродити" щ альбому "шесть-шесть-шесть".





VI.

Три тисячі добровольців з усіх католиславних воєнізованих гуртків збираються на узбережжі для польоту в Лондон, а до маєтку протестантів у супроводі крилатих ракет з командного судна дістаєтся повітроплав Зорінки. Чим, до речі, порушує наказ не вступати в бій, вести спостереженя й очікувати підходу основних сил. За що й "палиться".

Грає "До смерті в довше" Скрябіна https://cex-blog.livejournal.com/video/album/478/?mode=view&id=465 чи "One More Red Nightmarre' Крімсонюків.

Ракети всі разом збиває колишня поліцейська, яка відповідає і за підтримку артилерії, і за зенітки, і все носить на собі. Вампіряка, хулє.

Вогневою міццю "Владімірів" бронедирижабль нечисті було зкинуто до долу, але почалося найцікавіше
("Африка" https://stepankhrabrov.livejournal.com/video/album/562/?mode=view&id=741 Океану Ельзи чи "Карма Поліс" https://stepnornitopter.livejournal.com/video/album/446/?mode=view&id=452 Радіоголови). Уціліло 42 одиниці особового складу, яким не проблема за хвилину подолати роздільну смугу в кілька кілометрів, якби не МОН-ки та розтяжки на шляху у зеленці, які однаково реагують на живе й на мертве. Вцілілі есесмани залягають у посадці, а їх керманич розпочинає шоу Небачених Масштабів Глюків.
Від незвички воювати при забрудненому астральному ефірі, оборонці маєтку купляються на цей трюк і втрачають ініціативу, бо картина така реальна, а уламки від удару велетенської коси такі болючі, що лише "третій глаз" Серас підказує що щось тут не те.

Згрупувавшись, стажерка Алукарда виходить з заціпеніння людських чуттів і береться до рушниці.

По похилій траекторії розривно-осколочний калібр долає синю даль й краєчком дістає брєдогенеруючу льотчицю.
Ілюзія рушицця (під кліп "Лу-Кава Кіш-Шка!" чи "Лет мі сі ю стріпт"), але нацистські реконструктори вже прорвали оборону і трощать "гусей" не знімаючи рукавичок - проскакали мінне поле на руків'ях ножів, виявляється, і так можна було.
Напутнє слово командира найманцям ("Ми всі помремо",- нагадує він з посмішкою) і титри на фоні світлин перехопленого штабного фотографа, під виконання "Старих фотографій" Дзідзьо.



VIII.
Але все марно. Назовні поперли яничари з казанами, валахи з конями, бразилійці-спецназійці та англійці часів Брема Стокера.
Ситуація дещо нагадує як 500-літній гомункул з іншого аніме https://stepnornitopter.livejournal.com/video/album/648/?mode=view&id=549 випороджував поглинуті життя, і теж коштувало великих зусиль розтратити йому філософський камінь. Та й цитата (плюс надпис на домовині), під яку відбулося вивільнення печатей у Дракули, відсилає до алхемічного трактату про метафізику Червоного каменю.чим жив сам, 2011-2012Collapse )

Nov. 4th, 2018

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

це рік назад, уже все цілком пристойно, помагають знавці техніки

Read more...Collapse )



Половина описаного мені відома, але пов'язую аж ніяк не з технікою, а з увімкненням певних підсвідомих механізмів, які провокуються невідомо чим. В данному разі, підозра і призначення "прямих винуватців" лиш фікція, бо підсвідомість наділяє волею, голосом і стеженням ті образи, які їй зручніш.

Можливо, саме через те що в перші ж дні я максимально розгорнув боротьбу так як вбачалося наїтієм і заспамив всіх брєдом - воно і закінчилось зовсім швидко, переродившись у стан, про який ото в Руденка гарно написано. Зв'язував би це з кармічним фактором... Потребою змін та поступу, хоча й реальна небезпека життя усвідомлена через доступні образи трансформовані підсвідомістю може спричинити до активних відчуттів і відповідних дій, бо все насправді реально і потрібно щось із цим робити. Я от не гуглив, я знав, бо одразу тек співпало кого-шо підозрювати і через шо)

Ідіотизм ситуації в тому, що я позбувся цих "наїздів" без допомоги клінічного знайомства, але через те що я продовжував перебувати у причинно-наслідковому вимірі "от така фуйня сталась, а потім вона припинилась, і це завдяки тому-то тому-то" і я продовжував ділитися досвідом замкненим самим на собі (а єдина езотерична знайома квартири на плюс двадцять тварин ще й підіграла цьому, скориставшись щоб лишити в себе мій паспорт), це врешті призвело до бурхливої реакції ущімльонної гордості (і дорослості, і інстинктів) і поранив ненароком руку, чим мало переймався продовжуючи перебувати на хвилі любові та неперервної теплоти що настали після перемоги над тими факторами, що описані у Марії (перелічувати зовнішні приколи з дійсністю у новинах і вулиці і т.д. не буду, на це є спеціально заведений сім років назад тег у журналі, бо раз особистим життям навіть не брався займатись весь цей час - ніщо крім боротьби, і нірвани, і пам'яті громадського одиноковолонтерського активізму не цікавило). Знаковим було те що всі духовні спецефекти угасали, активність звертання на себе знаків теж (бо було так весело що думки які вертілись в голові при увімкненні по наїтію в певний момент телевізору тут же повторюввлись там...бо хитро якось наїтіє працювало ;), в езотериків і шизотериків взагалі звичайна річ без усілякої там техніки, але от це "демонструюче дорослість і самостійність" вдаряння по склу що призвело до поранення - на наступний день познайомило вже з закладом. І це був саме всесвітній день психічного здоровля ;) потім була депресія від усвідомлення непотpібності і шо ніякої масштабної уваги до себе насправді не було..

Oct. 31st, 2018

from 2011/04-05

"Влада УРСР і закордонні українці", вид-цтво "Смолоскип", 2017 р.

Документ 33. Інформаційне повідомлення КДБ... про публікацію в газеті "Українське слово" виступу О. Гончара на ювілейному вечорі, 9 серпня 1968 р. (Секретно)

У № 1388 від 7 липня 1968 р. оунівської газети "Українське слово", що видається в ПАрижі, опубліковано текст виступу О. Гончара 3 квітня цього року на вечорі, присвяченому 50-річчю з дня його народження.
У передмові від редакції повідомляється, що "текст слова, хоча воно було вимовлено публічно, не надруковано на сторінках підрадянської преси. Не надрукувала його ні "Літературна Україна", ні "Радянська Україна", жоден з журналів, які виходять під контролем Спілки письменників".
У цій же газеті в статті під назвою "Собор" перевиданий у вільному світі", повідомляється про вихід у США роману Гончара "Собор" у видавництві "Смолоскип" ім. Василя Симоненка українською мовою.

Документ 34. Інформаційне повідомлення КДБ..про підготовку до виборів президента УГВР. 22 жовтня 1968 р. (Совершенно секретно).

(...) У результаты численних зустрічей, нарад та обміну думками шляхом листування прийнято рішення рекомендувати на посаду президента (Української визвольної Ради") католицького священника Івана ГРИНЬОХА, котрий проживає у ФРН, а Миколу Лебедя - на пост генерального секретаря цієї організації.
За свідченням заарештованого восени 1952 р. і засудженного до ВМП емісара ЗП УГВР (Закордонного представництва Української визвольної Ради"), агента американської розвідки В. ОХРИМОВИЧА, ГРИНЬОХ І ДЕБЕДЬ проходять як особи, які підтримували зв'язок з американською розвідкою і брали безпосередню участь у підготовці та нелегальному перекиданні його на територію України із завданням шпигунського й організаційного характеру.
У 1951-1952 рр., використовуючи перебування ОХРИМОВИЧА в Україні, КДБ при РМ УРСР провів низку заходів, які довели до крайньої напруги розбіжності між ЗЧ ОУН і ЗП УГВР, а потім змусили ЛЕБЕДНЯ і ГРИНЬОХА вивести зі складу ЗЧ ОУН групу своїх прихильників, котрі утворили т.зв. ОУН-за кордоном і цим послабили ЗЧ ОУН.


Документ 35 "Із стенограми доповіді на конференції Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном Голови правління Ю.К. Смолича" (24 грудня 1968 р.)

(...)в останні роки шалений наступ в ідеологічній сфері розвинули реакційні кола капіталістичних країн, в першу чергу - Сполучених Штатів Америки, де, до речі, проживає біля двох мільйонів українців. Підступні удари способом дезінформації, фальсифікації, наклепів, брехень, провокацій і ідеологічних диверсій здійснюють десятки спеціально утворених за кордоном інституцій - від наукових і науковоподібних закладів до шкіл шпіонажу, а також добрі два десятки радіостанцій з Америки, Європи і навіть із Азії та добрі дві сотні націоналістичних органів преси, що видаються українцями іншими мовами на цих же територіях.(...) Мета цієї програми ідеологічного наступу антикомунізму неоднозначна: гасити симпатії українських емігрантів до України, якщо вона соціалістична, не допускати ширення і зміцнення зв'язків українців, що проживають у капіталістичних країнах, зі своїм народом у його державі, якщо ця держава соціалістична.(...)

Документ 177. Інформаційне повідомлення КДБ УРСР до ЦК КП України про суперечності в УККА (22 вересня 1983 р.)
[...]
Про створення нової націоналістичноої організації у США і загострення суперечностей в зарубіжних ОУН
21 квітня 1083 р. № 96/св доповідалося про утворення після розколу в “Українському конгресовому комітеті Америки”(УККА) так званого опозиційного “Комітету за правопорядок в УККА” і намір ватажків “комітету”, в разі неприйняття бандерівцями умов “Примирення”, створити новий “надпартійний” орган української еміграції.
За отриманими КДБ УРСР даними, оунівцям не вдалося врегулювати свої розбіжності в УККА. В результаті організаціями, які вийшли з нього, на противагу цьому наццентру створено так звану “Українсько-американську координаційну раду” (УАКР). Її очолив “голова” “Українського народного союзу” (УНС) І. ФЛИС, котрий перебуває в опозиції до бандерівців. УАКР звернулася до “Світого конгресу вільних українців”(СКВУ) з проханням про прийняття до його складу цього націоналістичного формування.
(...)
З метою посилення розбіжностей між оунівцями, КДБ УРСР здійснює заходи щодо доведення до ватажків УАКР даних про наміри бандерівців чинити на них тиск шляхом шантажу і погроз.
КДБ СРСР повідомлено.

Oct. 28th, 2018

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

Дві підбірки. Дві

"Не плач, моя мала, доля не з'їсть, доля не зла" - то, звісно, про забарикадованих "Диких гусей", залучених королівським протестантським орденом після того як чіповані фраєр у білому та тітушка в спортивках вирізали під корінь всю казенну охорону маєтку. Зрештою, найманці прийняли участь у британській війнi з вампіризованими нацистами, що саме оточили останній рубіж оборони в конференц-залі (вибух гранати співпав з музичним "тидимць!" у пісні "Моя мала"), а на виручку людям пробиваються вже під файерлейковий "Against ionized ods" вампіреса з двома авіаційними колуметами ("Владімір Харконенн"), що ненароком попала на службу до ордену "Хельсинг" під час невдалої анти-терорстичної операції поліції.

Роз'яснення: звісно, сама основна ідея не тільки в максимальному використанні українських пісень *(про те, з чим асоціюється - нижче), а й у регламентованості правилам запису з екрану самій початковій ідеї: скласти разом два альбоми медіафайлів - музики, кліпів, аніме, де одне віконце грати без звуку, а інше одночасно з ним, підмічаючи де що співпало "пророче", вдало, смішно, пародійно, симетрично в графічній кольоровій гаммі чи відповідності дії на екрані до описувальних слів: "Твої зелені очі", коли верфольфівка-гипнотизер влаштовує mind-blowing show засівшим диким гусакам, через глюки ламаючи мораль і оборону. Або "Місця щасливих людей", коли вже йдуть субтитри під фотоальбомну біографію Піпа-солдата удачі, хоча в останні миті життя його оточували й не зовсім люди.

* - пісні десятилітньої давності прослуховування - для мене пам'ять про громадські спроби принести користь від простого роблення зоозахисного добра, а ще про розчарування, нестримування гніву, щасливу втому від того що хоч щось вдалось зробити, навіть якщо нескоро вдасться довести до кінця
- Зі старого
Синхронійний жанр, саме все давно зійшлось, а я лише показав цей зв'язок - увімкнена пісня попід відеоряд без зачіплянь обох. З логікою, що так й мало бути, десь там духовно-ноосферно;)
Як воно сама ідея, з цивільними кліпами, у посиланнях та коментарях тут.
а далі вже суто аніме. Картинка-демотиватор із дев'ятого епізоду, з субтитрами можна глянути тут https://youtu.be/3EAIz50pJ2c (увімкніть українські СС)
Спілка Гельсингів vs. “Крайній бат”(Letzte Bataillon) vs. Дев’ятий хрестовий похід
Read more...Collapse )
Цільноепізодичний amv-іст.
Це про ту технологію, яка тут застосовується
без монтажу та склейок, що відео, що музики, просто зіграно одночасно під певний відстроєний порядок пісень.
На музику, що несе якусь асоціацію.
На серіали, які єдині чимось зацікавили "націєтворчим" (тобто, чому воно підсвідомий зв'язок і символічну духовну користь знайшло в далекому 2011-ому.

Світ творчих образів, єдиний і цілий для всього людства, однаково близьким і друїдам кельтів і святим Сходу, і що попри звичний попсовий погляд на високотехнологійну іншопланетику є таке, що здавна знає і супроводжує усілякі епічні прагнення людини, як приміром у Бердника "Окоцвіт" (повість цінна й тим, що точно демонструє кармічні відносини з казкою, з чудом що поселилося у серці і до якого нема діла матеріальному оточенню).

Про музику підземну і надземну, про електронні пісні незмінних з bandit's 90's ментально-архітектурних краєвидів, про ржавчину і сміття вулиць, промислових секторів, постапокаліптичних пустирів.
Про дух богеми й митців, що супроводжував підняття державної усвідомленості часів першої революційної "зоряної осені"2004'.
Про усе чим пахне ("Чим пахне?", - Скрябін) або душить, або бісить випробуваннями - невідповідністю рожевих мрій та міжвоєнної реальності (бо "якби вчились так як треба...", то помітили б що світ сусідів югославів, осетинів, грузинів кардинально відрізняється від тої зеленій юні, в якій постала держава України та українців).

До аніме, на яке накладено більше ста пісень і треків (список)

Завдякі логічній клепі, якою все це було підібрано, приклад на фрагментах фільмів і кліпах.

Вступне слово: в нашій постіндустріальній економіці з мобілками та гаджетами майже непоказною залишається інша сторона, підземна, залюднена непотопляємими кадрами чільників відомств, технарів, допотопних хазяїв руїн заводів та господарниками твариницької галузі, в тому числі бюджетних притулків-живодерок для дпущів людини.
Такі ніде не пропадуть, а якщо вкрадуть - будуть пересажені в крісло по сродній праці, не тому що попалися, а щоб нікуди з економіки не дівалися.
Таємниці життя цих місць очікують щоб на Вас звалитися, підім'яти під себе застрянним духом і ретро-дискотекою 80-их самих завоцьканих брежнівських хітів, Ваш зір готові пришпилити до стіни ордени Леніна (видані чи куплені на узвозі?) на стіні поруч з московським календарем православних дат, а овщина і сизина адміністративних пик готова вразити Вашу уяву: як то воно утворилися такі рельєфні прожилки на червонясто-м'ясистому підборідді? Невже зудожники журналу "Пепець" малювали з натури? А ще якщо збереться більше ніж один адміністратор, припустімо, заговоре з прибиральницею чи телепортірує завгоспа, - Ваші звиклі до богемного літературного суржика вуха бузовірськи заріже виплеканий на городі агрояз, що навіть транскрипціями на письмі не зможете передати усю ширь і жир цього мовного збочення (до управдомші-феліноненависниці я гадав що "тіліхфон" то тільки в інтернеті жартома калякають). А будете вести себе зразково - ще наслухаєтеся як при Союзі завлікательно було, коли медалі за темпи давали.
А що відбувається у кабінетах відомств у тишині і товші сталінок, казарм, не урядового кварталу, а тих самих профільних місць донесення виконання верхніх рішень у життя? Адепти скажуть, що там така зрада, аж сльози течуть: розпродаються держінтереси, наводяться вроки активістам і приймаються вироки національній культурі та достоїнству, паплюжиться духовність, розграбовується артефакт та музейний експонат, чи з чого ще складається профільний автопарк та інвентар?
Високе звання мешканця Країни та епохи реалізується поспіхом у заздрощах, жлобстві та впертій самовпевненості, до чого нас вчить опит постсовецького виживальщика, тому улюблений жанр відносин який здаині заподіяти укоаїнці одне одному - це survival horror. А до тих, хто не з нам, до таких, що без нас - до активістів, волонтерів, неправославних самаритян претензії: "то ти не тово робиш!!!"
А, забув, реальність дисидентів та правозахисників більшість не сприймала як щось стосовне до себе, як згодом зоозахист, дітезахист, захист літніх людей та безпритульних, а природозахистом по власному місцю проживання взагалі було цікавитись непорядно з часів будівництва комунізму, хоч як би "Собор " Олеся Гончара, прмислово-цивільні атомні вибухи та Чорнобиль не натякали, що Жити в країні безоглядних до жертв техногенних експериментів - шкідливо для достоїнства і психіки

І щодо всього вищесказаного презентую дві підбірки: Старий Fullmetall Alchemist
Read more...Collapse )
, Правильний Fullmetall Alchemist
Read more...Collapse )
Післямова
У нас ту офіційно у політиці закінчилась епоха президентств і прем’єрств двох Вікторів, а разом з тим культуру струснув справжнісінький “світяний кінець”, поставивши життієпис багатьох на військові рейки. От цей перехід і розрив назавжди з тихим замріяним спогляданням (...куди котиться український світ) і хотілось підсумувати. Особисто мені “фінальний бій” душевно-травматично був давно коли самозречено намагався рятувати від “будки” собак,  відтак поставивши життя на рейки алертності й самоспецпризначності, покинув навчання і здоровий глузд життя, бо опісля нездійснення громадської організації - товариства захисту тварин (ТЗТ) взявся напучувати простір цитатами духовності. А там і сам спізнав шо по чім, відтак - цей синхронізований жанр, як наслідок духовної віри, сподівань, порівнянь і передбачень. В основному - відірваних від реальності.
Ліричність мелодій на анімешність побоїщ гомункулів, паладінів світла, упирів і химер  відсилає до замилованого стану народно-патріотичного архетипу, який попри глибінь віків дозволяє собі морально-душевні спустошення, як-то зрадофілія (історична, з дисидентських, повстантських і УНРівських часів), безвідповідальність за природу як варіант байдужості до державності і, нарешті, безграмотність у відношенні що до домашніх, що до безпритульних тварин (друге, як Ви здогадуєтеся, зобов’язане своєю появою першому), а у часи конфліктів типове відношення до небажаних безпритульних тварин переходить і на людей. Що тут рішати, як діяти - думайте кожен для себе сам, бо життя підкидує що завгодно, тільки не той ідеал яким ми самі в собі хочемо бути. А я запам’ятав у студентські часи всі ці пісні саме як одинично-революційний супровід до “подвигів” повсюдного реагування й агітаційного спілкування щодо зайвих українсьому населенню тварин.
Але ж який дух у нас був у 2004-ому! Оце й хотілось відмітити, наклавши на згаданий відеоряд популярних пісень на “5 каналі” що накладалися поверх кадрів діючої тоді революції громадянської самосвідомості: Зоряна Осінь, Майже весна, Вставай! Ось вони тут й застосовані:
а до того як з’явились повнометражки, практикував знаходження amv (чийогось намонтованого відео на трек) і підставляв до них вдалі пам’ятні пісні. “Майже весну” з алюзіями на революційність помаранчевого егрегору практично самий перший приклад літа 2013, коли ще був чисто прикол “накладіть на анімешний відеоряд” Хельсингу, ось пізніший варіант:
уже під самий розвиток подій весни 2014 і розвивання кліпово-пісенної логіки під цільноепідозичний відеоряд, згодом навіть поєднано-епізодичний https://stefan-blog.livejournal.com/2014/09/14/.
Взято у stefanblog себе, Цитата для розуміння життєвої атмосфери:Read more...Collapse )

Oct. 24th, 2018

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

о контактёре в своём отечестве

Звідси: http://rudenkomd.narod.ru/Vydinnya.htm "...Оці думки й заполонили мене 12 серпня 1963 року відразу ж після пробудження. І це не дивно, бо я місяцями не міг вирватися з їхнього кола. Коли ж повернувся з Дніпра й сів до письмового столу, мене надзвичайно вразила думка: а чи не є це ті ж самі п'ять Хлібин, якими Христос нагодував п'ять тисяч голодних? Пригадуєш, читачу: люди жадібно їли, тамуючи голод, та хліба не меншало – навпаки, його робилося більше й більше. Згадалося також вище таїнство церкви: частка хліба у вигляді проскури й ложка вина, котрі прихожанин споживає в момент причастя. А в Євангеліях, як відомо, Христос не раз каже людям: ви їсте тіло моє і п'єте мою кров. Звісно, йдеться про хліб та про вино...
Сковорода казав: у міфах і притчах біблійних треба вбачати закони природи, яких люди поки що не спроможні пояснити. Це, між іншим, не заважало Григорію Савичу бути глибоко релігійною людиною І славити Христа. Але його релігійність не була непорушне догматичною – вона допомагала йому вільною думкою пізнавати світ, Всесвіт.
А проте я, мабуть, у ті хвилини не встиг подумати про Сковороду. Як тільки в моєму мозку майнула думка про П'ять Хлібин Христових, стався полум'яний удар у мою голову і з'явилося відчуття вогненного шолому на черепі. Я увесь ніби опинився у вогненному вирі – моє "я" жило в центрі цього вогню.
Ні з чим не можна порівняти блаженства, яке наповнило мою душу. Ні любов до жінки, ні споглядання рукотворної й нерукотворної краси земної – ніщо й ніколи не дає людині такої повноти щастя. Належить додати: щастя й могутності. Я раптом відчув себе налитим такою силою, що переді мною мали розступитися гори. Був певен: ось піду в ЦК, розповім про своє відкриття – і там відразу ж побачать, що це говорю не я – говорить Всесвіт моїми вустами.
У мій мозок і мою душу вливалися слова і думки – саме вливалися без звуків чи якихось зорових образів. Я починав знати те, що взагалі закрито для людей. Так, наприклад, мені було сказано, що в роках вісімдесятих при­рода відмовить радянській державі в можливостях дальшого існування: якщо вона не перебудує економічної системи, то має впасти. Головною причиною падіння буде те, що ця держава виснажує землю (гумус) і багатства надр.
Я цілком ясно чув (якщо тут годиться слово "чув"), що мені належить іти до керівництва компартії та переконувати: потрібна велика, безкровна перебудова; така перебудова, яка зробить виробника вільним, незалежним, а частка сонячної (біологічної) енергії, котра належить землі, буде безвідмовно повертатися в гумус.
12 серпня 1963 року серед космічного полум'я прояснилося й енер­гетичне співвідношення поміж зерном та соломою: 40 відсотків енергії зосе­реджено в соломі, а 60 відсотків у зерні. Отже – 2 до 3. Це належить розуміти як статистичну закономірність – на якомусь конкретному полі співвідно­шення може дещо різнитися.
..."
Read more...Collapse )
– О-о. якби мені повернули борги, я знов би перейшов на шампанське. – І далі жартома римував: – Бо я панського роду – п'ю шампанське, як воду.
А він справді у свій час відмовився від горілки й напував усіх шампан­ським. Гостей у нього завжди було так багато, що шампанське доводилося привозити ящиками.
В день, про який розповідаю, мені було не до веселощів, але я намагався зобразити зацікавленість піснями та розвагами. Мудрий і надзвичайно добрий Василь Петрович це бачив, але вирішив опікуватися мною в такий спосіб, буцімто не помічає в мені жодних змін. Так це було й надалі. Він був старший від мене майже на два десятиліття, але ми звергалися один до одного на ти. Мушу сказати: якби не Минко, тяжке б мені жилося і в цей рік, і в роки наступні.
Хоч я й робив перерви у спілкуванні зі Світовим Розумом ба, навіть змушений був випити горілки, але впродовж трьох діб відчував себе міцно прилученим до нього. Повертався до кабінету й поринав у безмір Космосу. Конкретних образів зорового характеру я не бачив, і все ж враження було таке, ніби я проходжу Галактику наскрізь. Здавалося, лише тілом був на землі, а вся моя духовна сутність жила окремо – зодягнена у світло, вона вивчала Всесвіт.
Не знаю, чи переглядала Євгенія те, що я записував у ці дні, але вона вжахнулася, коли я оголосив, що мушу віднести свої записи в ЦК КПУ – так повелів мені Бог. І віднести належить у чернетці – це дуже велика таємниця, не маю права здавати на передрук. Хай передруковують у ЦК. Я й на мить не сумнівався, що вони негайно ж передрукують і роздадуть членам політбюро для ретельного вивчення: адже до них звертався Господь Всемогутній! Так це тоді виглядало у моєму мозку, але мені здавалося, що так має виглядати в реальному світі.
Особливо налякав Євгенію коротенький, але вельми рішучий та нещадний вступ до рукопису, який мені було продиктовано третьої доби – на прощання. Кажу ''продиктовано", бо в тексті цього документу зовсім не було моєї волі - він і мене самого лякав своїм змістом. Пригадую, вступ починався такою фразою: „Завершується земний цикл, який налічує шість тисяч років". Далі йшлося про те, що земна цивілізація наближається до свого космічного іспиту, який має бути нещадним. Особливо це стосується Радянського Союзу, де партбюрократія поневолила народ, запровадивши рабство. Якщо керівництво компартії не отямиться й не перебудує народне життя на демократичних засадах, у недалекі роки воно буде покаране. Насувається розплата – і вона буде страшною...
Мабуть, слова були трохи інші (крім першої о рядка, який пам'ятаю), але загальний зміст я передаю цілком вірно. Євгенія почала благати, щоб я зняв бодай оцей вступ, не носив його до ЦК, але я їй суворо відповів:
Не маю права цього зробити – це продиктовано Богом.
Сьогодні я добре уявляю, що мало знайдеться жінок, які б усе це сприйняли інакше, ніж сприймала Євгенія. Але годі мене дивувало і вражало: чому дружина не може побачити й усвідомити того, що бачив і розумів я?
Адже ж під нашим дахом протягом трьох діб у всій своїй мудрості й неви­мовній могутності перебував Бог – як цього можна було не відчути?..
Десь, мабуть, 16 серпня 1963 року я вже був у ЦК. До Кондуфора, який керував усіма науковими, літературними та мистецькими справами в Україні, потрапив одразу ж. Поклавши йому на стіл рукописа, відокремив вступ і подав Юрію Юрійовичу. До речі, це був тоді вельми вродливий чоловік мого ж таки віку, грек за національністю. Біля нього сидів Г. Шевель, що колись був моїм безпосереднім шефом – у роки, коли я редагував "Дніпро". Тепер він завідував ідеологічним відділом ЦК. Потім стане міністром закордонних справ і виступатиме в 00Н тільки російською мовою.
Подаючи вступ КондуфоровІ, я сказав такі слова:
– Ось мої повноваження. Почитайте при мені. Я не мав права довірити це друкарці, прошу передрукувати тут, у вас. Коли прочитаєте весь рукопис, прошу викликати мене для розмови.
Прочитавши вступ. Кондуфор тихо сказав:
– Ну, якщо вже почалися погрози партії...
– Я записав те, що було продиктовано Богом.
Уклонившись, я вийшов і повернувся в Кончу. Минуло, мабуть, місяців зо три, а мене ніхто не кликав до ЦК. Тоді я знову пішов до Кондуфора.
– Я здав вашого рукописа до бібліотеки, – пильно придивляючись до мене. сказав Юрій Юрійович.
– Прошу повернути його мені.
Кондуфор вийшов із кабінету і незабаром повернувся з рукописом. Ми ні про що не говорили – я взяв його и рушив на вулицю. Де сьогодні цей рукопис? Знищений чи зберігся в архівах КДБ?
Нещодавно послав поштою на домашню адресу Кондуфорові свій томик віршів, надрукований видавництвом "Дніпро" у 1991 році. Юрій Юрійович прислав подяку на бланку академіка УАН. Сьогодні він є директором Інституту історії. Відтак по-дружньому поговорили по телефону. Ми не бачилися з ним майже тридцять років.”
то же, на русскомCollapse )
Зкачати українською у pdf "Олександр Михайлюта ВІДКРИТТЯ МИКОЛИ РУДЕНКА"  http://chtyvo.org.ua/authors/Mykhailiuta_Oleksandr/Vidkryttia_Mykoly_Rudenka/
Бонус, стаття про А.Бердника із дуже старої книжки:
Доленго-Клоков, стаття “Новий твір Олеся Бердника” у післямові видання “Діти Безмежжя”, 1964 рік

Людина споконвіку має нахил заглядати в майбутнє. Їй же треба це майбутнє творити. Твори, в яких людина заглядає в майбутнє, існують здавна. З’явились вони ще тоді, коли люди не мали письменства. Народні казки, легенди, міфи теж заглядають у майбутнє людства і не лише заглядають, а також передбачають конкретні завдання. З цього приводу на сторінках наукового журналу «Природа» в жовтні 1917 року академік П.І. Вальден писав, що «народні казки є своєрідним збірником технічних завдань або відкритих питань, які вимагають розв’язання”, що «народна фантазія виступає в ролі ініціатора-винахідника, створюючи фантастичні, уявні засоби та шляхи для розширення… могутності людини, влади її над природою, простором і часом». «Спільна ціль – різні засоби», - так характеризує академік Вальден розподіл функцій між наукою і науковою фантастикою, хоч останню він тут розглядає лише в її старовинних народних формах.
Для творчості Олеся Бердника дуже характерно, що він, налагоджуючи зв’язок з вищими сферами науки, не втрачає зв’язку з народною фантазією, зокрема, з тисячоліттями випробуваними художніми формами. В цьому відношенні Олесь Бердник справді своєрідний, і серед наших фантастів його мало з ким можна порівняти, хіба що з О. Казанцевим, у творах якого зацікавленість народними джерелами наукової фантастики теж виразно помітна.
Хоч наукова фантастика вже за своєю природою романтична, фантасти-письменники у своїй творчості бувають і менш, і більш романтичні. Оповідання братів Стругацьких щодо вигадки не менш фантастичні, ніж твори Бердника, але натурних елементів у цих письменників наочно більше. Вони намагаються досягти навіть у найнеймовірнішому ефекту цілковитої правдоподібності й здебільшого досягають. Це, звичайно, стара традиція в сучасній науково-фантастичній літературі. Олесь Бердник, належачи саме до більш романтичних фантастів, таку традицію або свідомо ламає, або стихійно порушує, переходячи в своїх творах, особливо ж у цьому романі, від майже цілком побутового викладу до властивої старовинним легендам урочистості. Може робити й навпаки. Творчості Олеся Бердника властива динамічність викладу, іноді просто нестримна. Недаремно ж він свої романи називає романами-феєріями.
Основна тема роману, та й усієї творчості Бердника, - звільнення людини. Відомо, від чого треба людину звільнювати: «Від страхів, культів, дурості та злоби, від ворожнечі націй, класів і родів», як писав майже півтораста років тому великий революційний романтик Персі Шеллі в поемі-феєрії «Прометей звільнений». Шеллі, будучи не лише романтиком, а й реалістом, передбачав, що людина, принаймні за допомогою відомих йому засобів, не зможе позбавитись тільки від «пут Мінливості, Випадку і Смерті», бо в противному разі вона, людина тобто, й насправді може піднестися понад зірки небесні.
Прометей Шеллі зупиняється перед останнім завданням. Сучасні письменники-фантасти зупинятись і на цьому порозі не хочуть, покладаючись на всемогутність науки. Олесь Бердник звертається знов-таки до великого образу Прометея, уявляючи неможливе або, може, лише неймовірне, бо, на думку Маркса, для науки неможливого немає («А что невозможно для науки?» - В кн..: Маркс К. и Энгельс Ф., Сочинения, т. ІІ, 1931, стор. 316).
Звичайно, йдеться про майбутню науку звільненого вже людства, навіть не про саму лише науку в сучасному, історично обмеженому розумінні, а про майбутню культуру, в якій гармонійно поєднуються і розум, і серце. Воно вже видно, що майбутня синтетична наука якісно відрізнятиметься від сучасної, переважно аналітичної. Олесь Бердник хоче уявити собі цю науку зараз і конкретно. Щирі зусилля побачити майбуття наближають його, бо приймають участь у його творенні.
Намагаючись уявити собі таке, Олесь Бердник припускає, що в царство майбутнього може увійти вже сучасна радянська людина, навіть не позбавлена в першій частині роману звичайних людських хиб, якщо та людина живе в народі та з народом, хоча б фізично відірвавшись від людей на багато парсеків. А з іншого боку, перед його уявою проходять цілі вічності еволюцій. Від людини вгору до ще вищих щаблів розвитку! Писав же Брюсов: «И ты, человек, будешь некогда низший тип рядом с Владыкой Вселенной». Олесь Бердник намагається уявити майбутнього володаря всесвіту в різних творах. І він зовсім не одинокий у цьому намірі серед радянських фантастів.
Твердження про те, що людина може досягти космічної могутності, розвиваючи свою науку і техніку, принципових заперечень не викликає. В яких конкретних формах уявляти собі цю могутність поза межами того, що вже на сьогодні науково передбачається, є вже професійною справою письменників-фантастів. Вони навигадували тут безліч варіантів. Здійсниться, звичайно, один якись варіант – не тотожний жодному з вигаданих, але з деякими вигаданими він матиме більше спільного, з іншими – менш. Здійсниться при умові, що людство зуміє пололати свої внутрішні суперечності шляхом мирного співіснування між державами різних соціальних систем. Дискусійним є питання про те, як при цьому зміниться чи не зміниться сама людина в психофізіологічному і взагалі в біологічному відношенні. Думка про те, ніби людина може радикально змінювати своє середовище, залишаючись сама в згаданих відношеннях незмінною необмежений час, надто вже наївна. Людина є живою істотою, і ніхто для неї спеціально законів біології не скасовував, рівно ж як і всіляких інших законів природи. Але людина може, замість того щоб пасивно підпорядковуватись законам, свідомо застосувати їх до керування власним розвитком. На жаль, закони біологічного еволюційного розвитку, особливо в його психофізіологічній фазі, надто недостатньо ще усвідомлені сучасною наукою.
Олесь Бердник належить до тієї групи фантастів, які передбачають, що людина згодом навчиться керувати власною еволюцією. Тим часом, думки з цього приводу висловлюються різні. Так, приміром, академік А.Г. Берг у статті, присвяченій перспективам розвитку кібернетики, вміщеній у липневому номері журналу «Природа» за 1962 рік, покладається більше на кібернетику, «науку найбільших можливостей», ніж на саму людину, бо, на його думку, «можливості людського мозку обмежені й еволюційний розвиток посувається неймовірно повільними темпами». Він же припускає у згаданій статті цікаву, але давно вже використану в фантастиці думку про можливість існування машинного суспільства роботів, яке навряд чи потребувало б створення людини. Виникнення такої думки в академічній статті можна пояснити лише зворотним впливом наукової фантастики (не найліпшої якості) на науку. Таких прикладів можна було б навести чимало. Інший автор у цій же «Природі» дотепно назвав кібернетичні прилади «функціональними протезами» людини. Нормальній людині ж потрібні знаряддя, а не протези. Олесь Бердник у своїх вторах зовсім не виступає проти розумного й доцільного використання кібернетики. Йому належать, може, навіть найкращі у нашій фантастичній літературі художні образи кіберів. Він гостро виступає проти механізування людини і проти бездушного механіцистичного світогляду, якими б цитатами цей світогляд не прикривався.
Можна з певністю сказати, що людина ще дуже недостатньо й неповно використовує свій мозок і взагалі свої психофізіологічні можливості. На ці невикористовувані можливості останнього часу велику увагу звертає лідер раданських фантастів І. А. Єфремов. Про можливості впливу на еволюцію живих істот цікаві думки висловлює відомий радянський біолог В. Л. Рижков. Він передбачає навіть, що людина в майбутньому створюватиме на своє бажання нові, відсутні в природі, високоорганізовані форми життя. Фантасти давно вже поділяють таку думку.
Якщо взагалі порівняти фантастичні припущення вчених і відповідні композиції письменників-фантастів щодо неймовірності вигадки, то перевагу треба, мабуть, віддати першим. Але найбільшим фантастом, як серед учених, так і серед письменників, залишається великий громадянин всесвіту К. Е. Ціолковський. Вплив його думок і всього стилю його мислення на світову фантастику, можливо, тільки починається.
Олесь Бердник теж навчається сміливості мислення в Ціолковського.
Немає прав без обов’язків. Вступаючи в космічні права, людина нестиме й нові обов’язки, для усвідомлення яких повинна рости кількісно і якісно змінюватись не лише в психофізіологічному, а й в етичному, естетичному і взагалі в духовному відношенні. Недаремно ж Енгельс назвав людський дух, далекий ще від бажаної досконалості, найвищим цвітом матерії. В закордонній фантастиці мало турботи саме про такий розвиток людства й не так багато в радянській. Але в Олеся Бердника це є провідним мотивом. І в творчості І.А. Єфремова мотив духовного розвитку людини стає головним, хоч і в інших аспектах.
Як визначаються майбутні обов'язки людини? Що вона понесе з собою в космос? Що принесе іншим розумним або й нерозумним істотам, з якими напевно там зустрінеться? На думку багатьох буржуазних фантастів, зокрема американських, - нову форму колоніалізму в незрівнянно ширшому масштабі. На думку інших - і це радянська, ленінська традиція - міжпланетну або й міжзоряну солідарність. Над такими питаннями тепер замислюються, як відомо, вже не самі письменники-фантасти, але й вчені та інженери. Обмірковуючи такі питання, ми, мабуть, зловживаємо агресивними термінами "завоювання", "підкорення" космосу тощо і забуваємо про спів'єдність людини з природою. Ми ж бо ще не вийшли остаточно з "доби темних віків", за відомою фантастичною періодизацією історії людства І.А. Єфремова. Олесь Бердник намагається трактувати ці питання в плані великої спів'єдності. Звичайно, людство досі, принаймні у межах напевно відомого нашій науці, з іншими розумними істотами, з іншими "людствами" не зустрічалось. Отже, воно досі не мало змоги свідомо порівняти себе з іншими, йому подібними колективами інакше, як на сторінках багатьох фантастичних творів, у тому числі й творів Бердника. А це ж не зовсім те, що насправді. Тим часом без такого порівняння людина навряд чи може скласти об'єктивне уявлення про своє місце в природі, про свої космічні права та обов'язки, і важко їй без цього позбавитись антропоморфізмі чи антропоцентризму в своєму мисленні і в своєму діянні. Досі людина вчила лише рідна планета, земля-матір. Більшість навчить її батько-космос.“
З післямови до книжки “Діти Безмежжя” 1964 року.
on russianCollapse )
бонус 2: надибаний відеоряд фільму по сценарію О. Бердника (і пісні, кажуть, його авторства) на підмічену пісню, накладено так як усе у "відеожанрі"
Бо основна ідея - все саме сходиться і все "саме давно зійшлось", а просто цей зв'язок показав.

Oct. 14th, 2018

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

Синхронізований спосіб!

Giana SistersCollapse )S.T.A.L.K.E.R. - Garbige (/Radar)Collapse )Наслідок національних переживань та недодуховних звершень! Щось там якось стосовно поєднаної ноосфери та приколів творчих потоків непов'язаних між собою митців! Не важно!
Головне, шо певній сцені з цікавого фільму можна підібрати несподівано вдалий звукоряд, як от Даха-Браха та Монах
https://stefan-blog.livejournal.com/video/album/658/?mode=view&id=3672
чи гурт О та Мушечки (Кому цікаво, погугліть у пошуковику фейсбуку khrabrov mushechki)

Наведене все нижче - поєднувальний жанр суміщення, що можна дібрати і зіграти самостійно швидко вмикаючи плеєра ютубу, вконтактє, фейсбуку (а чи знали ви, що в коментах і постах можна одночасно грати відео? - https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/779136092140054 )

Чи думали Ви як пасує пародійний кліп Полякової до Хайвейного Єдинорога Гаги? - з шостої хвилини, посередині https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/posts/1806236136138694

Чи Гріша Ургант з ніндзьою і Тартак з Ніндзьою? - https://stefan-blog1.livejournal.com/video/album/478/?mode=view&id=549 Увімкнені одночасно, звісно, одне під одним - то для кольорової гамми.

а от Алехандро в такт Тартаку та хору Гуляйгород
https://elektronyi-kbzr.livejournal.com/video/album/359/?mode=view&id=1717

Побоїще дівчат з роботами під звукосупровід "качиного союсу" It's You! - https://youtu.be/pCIRkrXrlzw й кліп тої ж пісні з накладеним на заміну "у клюбі будуть танці" https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/876781759042153/ . Ще гарного у Скрипки є "день народження" на зомбі-триллер одного відомого співака: https://osvitlinya-2011.livejournal.com/video/album/311/?mode=view&id=2360

радянське кіно під Джиммі Хендрікса! (кавер на Боб Діланів All along the Wathtower, хоча в данному випадку Олл алонг зе склад. А на умі творчо вертілись теми ГУЛАГів, вертухаїв та сторожових вишок) https://stefanblog.livejournal.com/video/album/1286/?mode=view&id=2839

Mooze - Сталкер: Shadow of Chernobyl OST / Alexei Zakharov Daniel Finney - X3 OSTCollapse )

Під Прокоф'єва! Під Прокоф'єва!
https://stepan-khrabrov.livejournal.com/video/album/420/?mode=view&id=276

Під баянчик! Під баянчик!
https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/posts/1319519238143722

Під Привида опери! Під Привида опери! (шматочок)
https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/posts/1807001626062145

Під Дорна!
https://www.facebook.com/stepan.khrabrov/posts/1831365020292472

На відеоряд Монатіка, Жадана, Мізків!
https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/1859253917461594/
https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/1812886655431654/
https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/posts/1836761263044193

Під біганину О'Торвальда! Під стрілянину Бумбокса!
https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/1828099263910393/

Під галасину Юркеша!
https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/1830057020381284/

З милими серцю українця саундтреками українських ігор, на аніме Країни сонця що сходить
https://www.youtube.com/watch?v=thWjIxUzehQ
https://www.youtube.com/watch?v=L5IK1D_w8nY
https://www.youtube.com/watch?v=p9F8IePZI04 (цього пітерського композитора є й інші роботи: https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/videos/797593826960947 MooZe, Men of Valor: Vietnam)

З допомогою програм монтажу можна накласти кращі закордонні кліпи на вітчизняну музику і покепкувати. Але незугарне життя в Україні надало спецздібість логіки що все може накластися і так, само. Тільки якщо слідувати інструкціям де з якого моменту що вмикати.ВВ - ВеснаCollapse )

Oct. 12th, 2018

Езоосмос, Jeremy Soule, 2008 кінець серпня-вересень

cписок ідей потречно

Історія - в прихованому
гурт Скрябін:
Гага: Зламані Крила, Маршрутка (мікс), накладено "По осені приходить зима" на Flock of Seagulls - Wishing.
Гелсінг OVA, різні версії список відтворень на епізоди 1-10+трейлер : Птахи (+мікси), Шмата, Годинник, До смерті і довше, Люди як Кораблі, Старі фотографії (у виконанні Дзідзьо), Місця Щасливих Людей, Шукав свій дім (+ 2004 мікс), фрагментик "Осінь - зима" з Сердючкою на задньому плані, Останній Танець.
трейлер: Тікай тільки сам,
Сталевий Алхімік: Братерство: демки у другому епізоді, Технофайт, Пиво як вода,Плани,Най буде дощ,інтро з альбому "Хробак",То для нас,Кавер Нікому то не треба,Медор,кавер Хорий Спокій,Соло,Інструментальне "Небо каже..",Тільки ти не вмирай,Я Добрий,Коли не буде нас, "Залізні зуби Гука" - ще інструментал з альбому "хробак",Ліг спати і вмер,Машини-вітрини англійською,Не треба,Лишися того англійською,Не думай про завтра,Сліди, Пара-пам, Кинули,"Cпи собі самa" ремікс, Коридори-нори,Падай,В ліжку спав,Зошит (demo), Щось зимно, Елві з переходом у Нікому то не треба (live з довгоносиками у підтанцьовці),кольорова (live!),кавер Бреші мені вголос,інструментальний кавер Твій портрет,Кризис(1999),Train,Велика стіна,In your eyes
*Collapse ),а далі з 10-епізодичного: Сам ("Сплячий патруль"), Самотній В'язень, На даху добре, Модна Країна, Турбо-Техно, Загублений рай, Руки Медузи, Там де мене лишили*Collapse ), Вона догнала дикий вітер (англійською),Великий Хробак*Collapse ), China Wall, Мій брудний Космос, Я живу, Тепла Зима, Герой, Місця Щасливих людей радіоверсія і Я не тримаю зла.
Просто Сталевий Алхімік: Ми як машини, зі MOLOTOV 20 - Кризис (альбом "Спатанка",1993),Небо каже йди сюда,Нікому то не треба(Діти ночі 2011), L'Amoure Attack, Пиво як вода мікс, Скрябін - !Toy (англійською) Танець пінгвіна, Танець пінгвіна інструментальний кавер,Мудрий бо німий мікс Альбом Птахи повернулись 1999 кавер,І буде так цілий час, Нікому то не треба мікс, Бути маленьким,Китайські чіпси, Татко Хорий, Нейлоновий час, Два озера повні сліз, Інструментал "Совiстi не май (Так легше)" з "Хробака", Танець пінгвіна з "Голос Діти","Небо", "Холодний Смак", Не треба кавер, Кавер Бреши Вголос, Я не тримаю зла,фрагмент 2014-ого "Історія"(до почату слів), Очі що міняли колір, Театр, Клей(Діти ночі 2011), Негри люблять молоко, Ненормальне літо, Я твій пасжир (з фрагментами оригіналу пісні Depeche mode), Світ без очей, Як музика (інструментал Mодна країна, 2000), Не вмирай (remix), Казка. (На останню було ще знайдено приклад у 2014-ому)...
Гурт Океан Ельзи:
Лист до мами, Маленький принц, Онлайн (ремікс), Хіба хтось сказав тобі що буде легко, Квітка, Дощ, Ото була весна, Сосни, З 49 по 55 епізоди: Позич Сонце,*Collapse )Той день (пришвидшена версія), Майже весна,Gloria (Твоє ім'я...), Сьогодні знову я іду додому сам*Collapse ), Ти забула давно, Там де нас нема, Вулиця, Isn't it сон, Кожен день як останній день, Тінь твого тіла*Collapse ), Не забуду тебе (Ніколи)*Collapse ), Для тебе, на лінії вогню, Стіна, Моя Незалежність, Джульєта.

просто на AMV: Пусти Мене та Tapolsky мікс, Техносекс
Гельсинг, багатоепізодичні і односерійні плейлісти:
I OVA:
Перша пісня, Сонце сідає, Без тебе, Невидима сім'я, Як довго (у одноепізодичному грайпереліку), Ти собі сама, 911, реклама Рошен з "їду додому"
(запам'яталось у такому контексті бо їхав зупиняти відлов у автобусі сонячного ранку на рибальський півострів. Поговорили на протязі весни не один раз з розумною жінкою-представником замовника, але не стали відміняти відлов, бо песики псували навіть oброблений хімікатами газон,-offtop)
III OVA: Холодно IV OVA: SuSy, Вище неба, Все буде добре, Isn't it son у багатоепізодичному грайпереліку).V OVA: Ледi, Ікони не плачуть, Хочу напитись тобою, Веселi, брате, часи настали VI OVA: Відчуваю тебе, Африка, Кішка. VII OVA: Зелені очі, Моя мала, Коли тебе нема, Той день VIII OVA: Майже весна, Ти і я, Янанебібув XI OVA: Не здамся без бою, Більше для нас, Ото була весна (навіть у варіанті реклами 1+1, яка запам'яталась мені 2007-ого року), Кава-чай,Я до тебе, Друг, Коко Шанель, Вставай, (також, з кадрами відео Помаранчевої революції), Divchuna X OVA: (+трейлер "Майже весна"),Фіалки (кілька початкової пісні, також "як довго" і Там де нас нема), Стріляй, Рандеву, Лелеки (дайте нам бути такими, якими ми є!), Пташка, Дякую.

Сталевий Алхімік : перший епізод з "маленьким принцем" укінці.

Олег Скрипка: Зоряна Осінь, Весна у OVA VIII,
"День народження" на кліп Thriller, Гоп-ця та Музіка діка на кліп Леді Гаги "You nd I",
"У клюбі танці" на відео Duck Sauce - Itz You
Переклади пісень - у коментарях

Previous 20