stefan_blog


Десяток рочків потому або Невигадана стьопія про притягнення

Притягти собі в бліг Божий Страх,

Відчуй трепет свого духу як

На смак та на відчуть 

Рептилоїдний бздур,

Не вірив раніше в такі муть,

Але шось читав,

Тепер - ощуть.

Притягни в свій блог відьмократію, 

Ти знаєш як з ним відбувається,

Жартуєш в мережі й у думці проекційно,

Вже в іншої в цей момент лінія реальності валиться - дзвонить з докорами й нещастями, на що ти там відволікався?_

При тому що сам казна_що духовний, у Лаврі космодесантувався,

З подорожі з сумками до енергій навідувався,

В голові романтичний бзік, захоплення відкритим для себе у людях н'юейджем,

Та я думки відгороджував мантрами та молитвами,

Церковними дзвонами, сімдесятими роками у плейлісті,

Ігросаундтречив мізками як на початку поневіряння бідосями міста,

Вже всього настраждав і за всіх попереживав, хочеться щоб сталось чудо і у кар'єру славну самореалізацією понісся.

Натомість, схибив, хто б подумав? Переймаючись притулком й духовною еволюцією геть зовсім з оточуючою грою cил збігся

(Про це писав ще у час онлайну самих чудес, виглядав письмом три місяці ніби накурився).

Притягни в свій щоденник барабах,

Най предмети довкола опиняються по символічним місцям,

Відгуком до книги, чи може до цитувань,

Чи хай твої думкі збігуться, чим себе переймав 

《Несуться мовби дуже швидко》

З тим що увімкнув на телевізорі й воно помовлянням тебе дослівно охарактеризувало - ні, саме включив телевізор, ні - саме у ту мить потягнуло

{Цей фокус повторював через два роки з покликом глянути що там за вікном_одне й те ж прилітало на висоті згаслим ліхтариком два вечори, коли знав що варто виглянути_ буде тобі жарт "НЛО". Активація притягувань зими після року чорної депресії, але не радий був, навпаки, коли вже ці ігри припиняться?? }

ПОТЯГНУЛО

Бо шукав і чекав відповіді: до чого б людство рятував отуто,

До чого архетипічні сни й найяскравіших в житті переживань, через обирання силою волі?

Реальності поперекидань, сприйнятті й відповідності,

То так побачив під кутом світ, то раптом насунулись рожеві окуляри.

Уявляєте? Із шизії апокаліптичних проворств: залякувань, землетрусу в американщині _ раптово досягти 'царства божого внутрі нас', і посвячення всюдисуще масонцьке/друїдське/темпларське відчувати,

І стеження

На то і сни,

І дивні натяканія

Коли ніндзьою вештався куди собі аріадни нить,

У ПОШУКАХ ВІДПОВІДЕЙ, НАГАДУЮ,

і нікому не було діла,

Зате з кинутих на загострений слух фраз випадкових людей - власний славний доста сюжет складався!

Продовження моїх думок і волінь, чим живу вже десятий рік:
https://stefan-blog.livejournal.com/1416072.html
https://www.instagram.com/p/B9HgjQ5n-KC/
https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/posts/2652341261486185

https://www.facebook.com/stefan.khrabrov/posts/3519064551480514
https://facebook.com/notes/stefan-khrabrov/подвиг-що-завжди-з-тобою/2067397313315589/


Error

default userpic

Your IP address will be recorded 

When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.